Скільки часу займаємося недоліками інших?
Чому бачиш скалку в чужому оці?
Проповідь: Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівський
13 вересня 2024 р., п’ятниця
Св. ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, єпископа і Вчителя Церкви (біл) Обов’язковий спомин
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 6, 39-42
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: “Брате, дозволь я вийму скалку, яка в твоєму оці!” – а сам не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Ли¬цеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді по¬бачиш, як вийняти скалку, яка в оці твого брата». Слово Господнє.
Ісус задає питання своїм учням, це питання може бути скероване і до нас: «Чому бачиш скалку в оці твого брата, твоєї сестри, а колоди, яка є у твоєму оці – не помічаєш».
Можемо бути зайняті тим, що хочемо займатися скалками, які в очах інших людей.
Звернімо увагу: скільки часу займаємося недоліками інших людей.
Чому займаєшся скалками інших людей, і не бачиш своєї колоди, якою ти раниш інших?
Чому звертаємо увагу на недоліки інших людей?
Це – свого роду сліпота.
Коли концентруємо увагу на інших людей – помічаємо їх недоліки, замість того, щоб працювати зі своїм недоліком, зі своїм гріхом. Але щоб працювати зі своїм гріхом – його потрібно побачити, і його потрібно назвати.
Навіщо витрачати життєву енергію на те, щоб осуджувати, обмовляти інших людей, якщо Ісус говорить: скеруй енергію на те, щоб прибирати у себе.
Кожний конфлікт, який у нас відбувається у голові чи у реальному житті, нам потрібно звернути увагу – що цей конфлікт говорить про мене?
