Нормальні реакції у ненормальному часі
Реальна реальність: позбутися тривоги і тривожності
Інтерв’ю: Ксенія Тереза Тарнавська, кандидат у психотерапевти, співавтор культурно-освітньо-психологічного проекту «Дерево Мого Життя»
У програмі:
– Як залишатися собою у часі тривог?
– Тривожність – це невідомість
– Емоції, які проживаємо, є нормальними у цьому ненормальному часі
Як я можу зрозуміти, що у мені є тривожність?
Що відчуваємо на фізичному рівні – на рівні тіла?
Що відчуваємо на емоційному рівні?
Що відчуваємо на поведінковому рівні?
Бажання контролювати, пониження концентрації, заїдання, або інші порушення харчової поведінки – це можуть бути прояви тривожності.
Як діяти, коли відчуваю тривогу?
Чому відчуваю тривогу?
Наш мозок не розпізнає уявлення від реальності: мозок проживає те, чого ще немає, або зовсім немає на рівні тіла.
В реальність повертаємося через техніки «заземлення»
Ввечері: Боже, віддаю цю ситуацію у Твої руки, Ти її очисти і поверни мені зранку благословенним, – коли ввечері не маємо рішення, після сну мозок відновлюється і приймає рішення.
Наше життя – процес співтворення, взаємодія.
Зміна стилю нашого мислення: свідоме на рівні рішення – дія.
Вчимо себе реагувати по іншому.
Коли люди чують, що це – нормальна реакція, що з ними відбувається – падає напруга.
Не забуваймо про те, що зараз у нас колективна травма. Варто дати собі відповідь: де я є, і що я можу.
Залишатися нам допомагає тільки дія: це – про дорослу позицію. Дозволити собі діяти!
