– З безпритульними знайомилися на вулиці. Підходили до них з бутербродом і чаєм. Питали: чи не хочуть поїсти
– У лікарні нас просили: якщо він (цей безпритульний) уже тут – доглядайте за ними.
– Ми з безпритульними були як одна сім’я. Серед них були і такі, хто був у в’язниці 20-30 років… і через нашу роботу вони прийняли Таїнство Покаяння
– Як говорити людям, які мають настільки великі зранення говорити про те, що Бог – це Любов?
– Покора у служінні: як це?
– Як вирішила піти в монастир? Господь вирішив, не я
– У мене було враження, що монастир – для розчарованих
– Подруга запросила на реколекції, і я собі сказана: «ну піду, але тільки щоб подивитися, і це буде перший і останній раз!»
– Як? У монастирі живуть радісні і щасливі ?
– Коли Господь дає життя – Він і дає дорогу, або завдання, яке маємо сповнити. Найбільше щастя, коли ти маєш дорогу і будеш її сповняти
– У листі було: «Якщо відчуєш покликання – то його не можна закопувати»
– Богопосвячене життя – це є нормальне життя. Ми живемо як і всі звичайні люди, тільки живемо для Бога. Служимо Господу у людях
– Як почути голос Бога? Чи можна служити у світських професіях? Подивіться, скільки людей, які працюють, своїм життям служать Господу у людях
– Через таланти і бажання, які є в душі можемо почути голос Господа: кожна людина шукає те, чим вона буде щаслива
– Чи давати гроші всім хто просить? Як їм допомогти?
– Як любити тих, кого ти не знаєш?
– Хочу бути знаряддям у руках Божих