Відповідальність за добро.
Проповідь: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії під час зустрічі молоді.
Слово Боже товаришує нам. Читання говорить про Бога, як про владику сили.
З притчі ми чуємо про силу Царства Небесного, про закваску, яка проникає все.
Питання сьогодні: якщо є сини Царства і сини лукавого.
Сини Царства – це ті, які прийняли Силу Божу і роблять добрі діла.
Як ми можемо пізнати синів Божих? По плодах.
Боротьба відбувається у серці кожного з нас.
Одна з небезпек – очікувати, що хтось зробить за нас.
Достатньо що людина не може вкладати зусиль в те, щоб творити добро, щоб перемогло зло.
Кожен з нас несе повну відповідальність за те, скільки добра є у серці, і в оточенні, скільки добра є на нашій землі.
23 липня 2023 р. ХVI Неділя звичайного періоду.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 13, 24-43
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов її ворог, посіяв плевели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді ж показалися і плевели. Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добре насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися плевели?” А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”. І кажуть йому слуги: “Хочеш, щоб ми пішли й зібрали їх?” Він же каже: “Ні, щоб ви часом, збираючи плевели, не повиривали разом з ними і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а в час жнив скажу женцям: зберіть спершу плевели та пов’яжіть їх у снопи, аби спалити їх, а пшеницю зберіть до мого сховища”». Іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за городні рослини і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках». Іншу притчу розповів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й сховала до трьох мірок борошна, доки не вкисне все». Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!» Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про плевели на полі». Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добре насіння, – це Син Людський, а поле – це світ; добре ж насіння – це сини Царства; плевели – це сини лукавого; ворог, що їх посіяв, – це диявол; жнива – це кінець віку, а женці – це ангели. Отже, як збирають плевели і палять у вогні, так буде при кінці віку: Син Людський пошле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубі в. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає».
Слово Господнє.