Катехиза про Святу Месу. о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина.
Акт покути – акт жалю за гріхи. Стати у правді: «Безмірно согрішив я! Господи, помилуй мене!»
Акт покути – це усвідомлення своєї грішності.
Щоб визнати свою грішність, потрібно стати у присутності Бога.
Людина, яка відкидає Бога, вона завжди відкидатиме і свої слабкості, говоритиме, що не має гріхів, і не має з чого сповідатися.
На початку Святої Меси ми повинні пригадати собі свою грішність, первородний гріх, а також що наслідком первородного гріха є те, що наша людська природа є грішною.
Під час акту покути не є той момент, коли ми маємо перераховувати свої гріхи – для цього є Таїнство Сповіді. Тут ми повинні визнати, що наша людська природа є грішною.
Ми приходимо на Євхаристію, щоб зустрітися з Ісусом, Котрий є Правдою, Істиною, але і відповідно, самим стати у правді і визнати свої слабкості.
Щоб визнати свою грішність потрібна покора.
Акт покути – це акт жалю за свої гріхи.
Коли є важкі гріхи потрібно іти до Святої Сповіді.
Повсякденні гріхи Бог нам пробачає на початку Святої Меси під час акту покути.
Наші гріхи омиті Божим Милосердям.
Акт покути – момент примирення з Богом і спільнотою Церкви.
Якщо ми когось образили потрібно попросити пробачення до початку Святої Меси, щоб з чистим серцем прийняти Ісуса.
