Піти на глибину. Боже Провидіння – що це таке? Розмова на Veritas:
єпископ Миколa Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії.
Цитати з розмови:
Боже Провидіння – це довіра у Божу турботу.
Ми якщо довіряємо Його Провидінню – маємо це досвідчувати.
У Божому Провидінні йдеться про турботу про кожну людину.
Бог має свою благодать для мене на кожну хвилину мого життя.
Якщо я відкритий на Боже Провидіння – кожне тепер записане у Його Провидінні, як спеціальна благодать для мене.
У Божому Провидінні є провидіння для зрозуміння – пізнання Правди, Істини, як нам жити, як поводитися, як приймати Боже Провидіння, співпрацювати з ним, турбуватися про інших.
Бог, знаючи потребу кожного турбується про кожного.
Моє завдання полягає на тому, як кожну мить бути відкритим.
Вся трудність людей пов’язана з тим, що вони не вміють бути відкритими на Божу турботу.
Якби ми були всі відкриті на Боже Провидіння – це був би рай на землі.
Як залишатися відкритим на Боже Провидіння?
Це – вибір.
Стосунок людини з Богом – це як стосунок людини з повітрям. Ми постійно дихаємо..
Щоб навчитися бути відкритим на Божу любов – це вибір.
Свідомість постійної присутності Бога – все починається з ранку, з першої миті.
Перше що роблю вранці – скочуюсь з ліжка на коліна. Через тілесну поставу приймаю дар життя… Через знак хреста приймаю рішення, що я встаю в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. А ім’я – це сила. Роблячи знак хреста роблю вибір, що хочу жити у силі Божій, у Його благословенню, у Його благодаті..
Звичка – пізнання – вище пізнання.
Вибудувати звичку – без практичних дій нема бази, щоб пізнавати.
Після того, як людина починає пізнавати, вона може перейти на третій етап – вище пізнання Божої. присутності у мені і в світі, коли людина доходить до єдності.
Неможливо вибудувати відкритість на Бога, якщо людина не практикує.
Щоб відкритися на Боже Провидіння, потрібно пройти етап боротьби: що важливіше для тебе – здобути хліб, чи почути Слово Боже у твоє життя, як тобі здобувати цей хліб, і чи він тобі потрібен, і який тобі потрібен хліб, і чи реально твоє завдання накормити тих всіх, які плачуть, що їм потрібен цей хліб.
Ми не можемо влити в іншу особу те, що ми самі вже зробили. Ми можемо показати що ми робили. І тут важливо, щоб ми були практиками, а не теоретиками.
Одна з трудностей сучасного християнства: мало вимогливих вчителів.
Ісусе, ти реально знаєш мене? Ти реально знаєш що мені потрібно? Ти реально краще знаєш мене, ніж я сам? А Ісус говорить: «Так! Я знаю!» Коли реально починаєш вибудовувати з Ісусом стосунок, розумієш, що Він все знає!
«Як Бог дасть!», «На все Божа воля!» – це не про Провидіння. Це – про скидування відповідальності з себе, і перекладання на Бога. А де відповідальність людини?
У кожній події є кілька учасників: мені Бог дає все, що потрібно, але мені потрібно вкласти свої зусилля, щоб це потрібне прийняти. Але є ще обставини, у яких знаходжуся.
Тому, що люди закриті на Бога, і відкриті на диявола – відбувається насилля.
Бог спеціалізується на тому, щоб «розгрібати» все те, що ми з вами зіпсували.
Людина шукає відповідей. Але коли вона робить зусилля, і вкладає, щоб досліджувати, яке вчить Ісус, вона почне щораз більше розуміти.
Нереально круто….Дякую!!!!
Важка,але така важлива тема.