Гріх – це місце, щоб допомогти. Це – місце, щоб лікувати.
Проповідь: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії
21 вересня, четвер
ХХIV тижня Звичайного періоду
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 9, 9-13
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, відходячи з Капернаума, Ісус побачив чоловіка, який сидів на митниці, і котрий звався Матеєм, та й каже йому: «Іди за Мною!» Той підвівся і пішов слідом за Ним. І сталося, коли Він сидів при столі в домі, ось прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: «Чому це ваш Учитель їсть з митниками та грішниками?» Він же, почувши, відповів: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. Ідіть же й навчіться, що то значить: “Хочу милосердя, а не жертви”, адже Я прийшов закликати не праведників, а грішників».
Слово Господнє.
Коли зустрічаєшся з гріхом: що він у тобі викликає?
Свій гріх, чужий гріх?
Яка перша думка при слові: гріх?
Часто людина зробивши гріх відкидає, засуджує себе.
Як ти реагуєш на тих, хто зробив гріх?
Перша думка на гріх, помилку людини – часто це осудження, засудження, відкинення.
Ісус говорить фарисеям: «Зрозумійте, що то значить: милосердя хочу, а не жертви», – Я прийшов закликати, що є вихід з гріха!
Як ти підходиш до гріха?
Ісус підходить до гріха як до місця, де людині треба лікуватися.
Гріх – це місце, щоб допомогти. Це – місце, щоб лікувати.
Це місце, щоб допомогти людині звільнятися.
Поки ми осуджуємо і засуджуємо – ми не стоїмо по стороні Ісуса.
Ісус не засуджує грішників. Ісус дивиться як допомогти грішній, зраненій, поневоленій людині.
