Охреститися дорослим, стати монахом- домініканцем, проповідувати у сучасному світі, служити у часі війни
Інтерв’ю на Veritas о. Ігор Селіщев ОР
Стиль життя – проповідування
Де о. Ігор знайшов домініканців і як вони опинилися у його рідному Донецьку?
Народився у невіруючій родині, охрестився у дорослому віці та пішов за Ісусом
Цитати:
– Перед усім я домініканець – монах, а потім священник
– Батьки були більш шоковані, коли я сказав, що я стаю католиком, ніж коли я сказав що іду в орден домініканців
– Я вже мав 23-24 роки, і був дорослою людиною. Коли повідомив, що іду в орден, мама сказала, що вони передбачали, що так буде
– У мене була типова для пострадянських інтелектуалів дорога до Бога: я приходив поступово. Латинське християнство я вибрав свідомо: воно для мене було більш чітким і конкретним. Мій склад розуму вимагав західного християнства
– Потреба особистих відносин з Богом стали для мене революційним моментом
– Молитва – це є дещо більш глибоке, ніж повторення слів
– Хрещення – це входження у містичний зв’язок з Богом
– Ісус – це вчитель, який мене любить, але ставить конкретні вимоги. Він каже: «Якщо хочеш – роби це. За тебе це ніхто не зробить». Я побачив у цьому чоловічу рису Ісуса, і це в Ньому мене дуже притягнуло
– Домініканці проповідували те саме, але іншою мовою, не використовуючи кліше
– Якщо світ ображений на Бога, на Церкву, то треба мати сміливість, мати способи, які б не протирічили вченню Церкви і Христа, але б виходили на зустріч сучасному світові
– Щоденне життя теж можна використовувати для проповідування, але це потребує зусиль
– Що значить бути священником під час війни?
– Добро, яке могли досвідчити постраждалі від війни спонукало їх починати питати. Самі дії спонукали людей починати розмовляти. У цьому полягає наше служіння – і духовенства, і християн. Ми всі різні, ми всі сприймаємо Божу дійсніть по-різному. Тільки Любов може бути відповіддю. І головною відповіддю
– Любов – це бажання добра іншій людині і конкретні дії, скеровані на те, щоб ці дії дати. Це – вищий пілотаж. Ми самі потребуємо спочатку цю любов прийняти. Тому не потрібно дивуватися, що хтось не в стані любити – спочатку цю любов потрібно прийняти
– Нашою справою є, щоб Бог через нас наповнював любов’ю інших
– Пробачати – це не бажати помсти. Це – не робити кривди іншій людині. Це – бажання зцілення кривднику. Це – не бажання пасивності, але це – бажання не мати помсти
– Важливо навчитися тривати в тиші, навчитися слухати, що триває в мені в середині
