Сопричастя як Богопізнання Сопричастя як прагнення глибини серця. Піти на глибину. Частина 32. Єпископ Микола Петро Лучок ОР.
Цитати:
Християнська спільнота полягає на тому, що це люди – які збираються в Ім’я Ісуса, навколо Ісуса.
Якщо йдеться про християнство, то це – зустріч з Ісусом у стосунках з іншою людиною.
Це – спільнота.
Християнства без сопричастя не існує.
Християнства без Ісуса не існує.
Якщо посеред нас нема Ісуса – то це вже не християнство.
Чи є Ісус Христос у певному дійстві? Чи переживають люди, з якими спілкуюся Його присутність?
Сопричастя – дорога, до якої веде нас Ісус.
Якщо Ісус посеред нас – то буде вести нас до щораз глибших стосунків. Вони вписано як і в стосунку в Бозі: вони дуже прості, глибокі, відвертрі, наповнені любов’ю.
Якщо ми маємо стосунок з Ісусом, то Він, і Його Дух Святий веде нас до щораз глибшого стосунку – до сопричастя.
Божий задум який? Наповнити мене любов’ю, і щою я любив, дарував себе, служив іншим.
Сопричастя до якого веде нас Ісус: сопричастя з Особами – це містерум. Ісус веде нас до Отця.Прагнення людини у глибині свого серця – пізнати Отця. У Його очах, Його лику бачу свою цінність.
Синод говорить: повернутися до своїх коренів, почати слухати що говорить Дух до Церкви, що говорить Дух до нас. А це вимагає часу, уважності, посвяти.
Природа Церкви – слухати.
Кого слухаю?
Якщо Церква не повернеться до своїх духовних коренів, до містичного життя, вона розпадеться як структура, яка будує на правилах моральних, яка прагне ввігнати в рамки, де нема духа сопричастя, духа спільноти.
Що сьогодні Ісус говорить до нас?
Невід’ємна частина духовної зрілості – людина відкриває себе цінна особистість: настільки цінна, що вона не боїться бути відкинутою, не боїться бути незрозумілою рештою суспільства, як це було у житті Ісуса.
Інший важливий аспект у сопричасті: досвідчую себе частиною організму. Ми, втілені через хрещення в Ісуса, стаємо Його Тілом. А це значить, що ми – один організм.
Ми і служимо один одному, і вимагаємо один від одного– маємо право один на одного. Ми стаємо частиною один одного
Що далі, коли ми є спільнотою?
Починаємо досвідчувати, що нас з’єднує один Дух і ми стаємо одним тілом, і нам залежить один на одному.Сопричастя спільноти, як одного будинку.
Коли приймаємо Ісуса – там розпізнається місія.
Однак якщо нема спільноти і сопричастя – до чого кличемо інших?
Бути частиною організму – це теж відповідальність.
Етапи стосунків з Ісусом
Спільнота з Ісусом базується на учнівстві.
Стосунок з Ісусом, як з Наставником
Спільне служіння: Ісус мене кличе служити, має бути аспект спільного служіння.
Ми перестали бути вимогливими – Ісус вимогливий!
Після спільного служіння – дружба.
Коли ми стаємо друзями, як одне тіло, як один організм, нам хочеться віддавати життя один за одного.
Дружба може переродитися у родину: родинність з Ісусом та християнській спільноті. Щоб всі були одно: містична єдність
Хто для вас Ісус?
Пропозиція від єпископа: віднайти себе – який рівень сопричастя досвідчуєте у організмі, яким є Тіло Ісуса Христа. Запрошуємо до коментування!
Ти хочеш піти за Ісусом і віддати життя за цей стосунок?
Рекомендовано до прочитання
15 розділ Євангелія від Йоана
7 розділ Євангелія від Матея
6 розділ Євангелія від Йоана
