ЧИМ БЛИЖЧІ СТОСУНКИ – ТИМ ВІРА ГЛИБША, СИЛЬНІША, СВІТЛІША, РАДІСНІША, ЩИРІША, МІЦНІША…
Єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольськи Адміністратор – Мукачівської Дієцезії про 7 рівнів стосунків з Богом, 7 аспектів віри
Спробуй відповісти на запитання: «А яка у тебе віра?»
Віра – це процес. Віра – це стосунок.
Хтось на це питання дасть відповідь: у мене сильна віра, хтось – у мене слабка, у мене – поверхнева, у мене – глибока. Або: у мене – правдива, у мене – велика.
Про що це запитання: “яка в тебе віра?”
Це запитання про стосунок з Богом.
ЯКИЙ в тебе стосунок З Богом. Який в тебе стосунок ДО Бога.
“Яка в тебе віра” – це питання про те, ЯКІ в тебе стосунки з Богом.
Тут виникає ще запитання: ЯКИМ Є ТВІЙ БОГ?
Бо віра залежить від того, до кого в мене стосунок.
Подивимось на певні аспекти віри. Їх буде сім.
1. «ДАЙ БОЖЕ – НЕ ДАЙ БОЖЕ». ПЕРШИЙ АСПЕКТ ВІРИ І СТОСУНКІВ З БОГОМ – ВІРА В БОГА, ЯК ПЕВНУ СИЛУ.
Віра в Бога, як у велику силу, котра десь-там знаходиться. Це чуємо від людей, котрі кажуть: «я вірю в Бога, я знаю, що десь там Бог є». Часто віра в такого Бога (як якусь силу) є тим, що людина розуміє: «я від Бога якось залежу, тому мені потрібно зробити щось, щоб Бога, від якого я залежу, правильно ублагати, щоб Він робив мені добро». Тут акцент на ритуалах, мовляв: правильно виконані ритуали приносять мені добро, благословіння…
У примітивному суспільстві теж починали стосунки з Богом як з якоюсь силою. Цей стосунок з
Богом можна назвати, як «Боже, дай», або «Не дай, Боже»
2. ВІРА В БОГА – ТВОРЦЯ
Другий стосунок з Богом – віра в Творця, котрий створив Всесвіт, і турбується про нього. Я є Його творінням, і Він турбується про мене. Бог-Творець дає закон, від якого залежить життя, і якщо я заховуватиму закон, то все буде добре. Це такий старозавітній стосунок, де вже було розуміння Бога, як Творця, як законодавця. Цей стосунок часто можна назвати рабським: «я маю виконати закон».
3. БОГ, ЯКИЙ Є ДОРОГОЮ
Наступний – це стосунок, який людина чітко має через Ісуса Христа. З Богом, який є Дорогою, з Богом-Провідником, Який провадить до повноти життя та до повноти Свого Царства. Ісус є Повнотою, Істиною і Життям. Це – стосунок з Ісусом як з Вчителем, Равві. Ісус говорить: «Мене послав Бог-Отець, Я вас провадитиму до Бога-Отця». І в таких стосунках з Богом я вже можу мати позицію учня: слухаюсь, слідую за Вчителем, вчусь від Нього. Наприклад, Ісус мені говорить: любіть, як Я люблю. І це – стосунок з Богом, як з Провідником, Пастирем, Дорогою.
4. ВІРА В ІСУСА, ЯК ГОСПОДА.
Якщо подивимось на процес стосунків учнів з Ісусом, то спочатку вони вибирають Його як вчителя, а потім, дивлячись на те, що Він робить, щораз більше розуміють, що це – Господь. Це – Хтось, Хто має величезну силу. Божу силу. Це – Хтось, хто визволяє, хто зцілює, хто має силу привести назад, з’єднати те, що було роз’єднано гріхом. Бога, котрий став людиною, але Котрий панує над всесвітом. Ісуса грецькою назвали Господь – Пантократор, тобто Господь, Який панує над всім створінням. І сам Ісус говорить до своїх учнів: «..так, ви мене називаєте Равві, вчитель, але Я є і Вчителем вашим, і є Вашим Господом».
Ісус провадить нас як вчитель, Ісус провадить нас як Господь.
5. ІСУС – ДРУГ
Я вірю в те, що Ісус є Богом, є Сином Божим, є моїм Господом, моїм Вчителем, але цей Бог є другом?
Моїм близьким Другом?
Ісус говорить до Своїх учнів: ви – Мої друзі. Що це за Друг? Мати такого Друга прагне кожен: Він – найвірніший. Той, Який ніколи не покине, не залишить. Хто віддає Своє життя за мене, і просить, щоби я так само любив Його, як Він мене. Тобто, щоб я так само віддавав своє життя за своїх друзів. Тоді я вже хочу бути з Ісусом, хочу служити як Ісус. І не тому, що мушу, бо я – раб. А тому, що я з Ісусом «не в службу, а в дружбу»: ми з Другом робимо Його Божі справи. Мій Друг Ісус запросив мене у свої Божі справи, і мені хочеться служити. Це – пригода з моїм Другом. Ми переносимо гори і ходимо по воді.
6. З ІСУСОМ, ЯК З БРАТОМ
Ісус – мій брат. Ми – однієї крові. Він мене провадить до Отця, у Ньому я стаю сином Отця Небесного. Ісус для того прийшов, щоб привести мене знову до Свого Отця. Мене, який загубився, і у своєму серці дуже прагне стосунків з Отцем Небесним. Моя віра – це мій стосунок з Богом, і я є в родині Божій. Я є подібним до Отця мого Небесного, я звертаюсь до Отця ТАТУ. Я є подібним до мого БРАТА. І переживаю себе, як син Отця Небесного
7. СТОСУНОК З КОХАНИМ, ВОЗЛЮБЛЕНИМ
Cтосунок з Богом – як з Возлюбленним. Бог запрошує мене до такої близькості, в якій знаходяться закохані, як це описано, наприклад, у Книзі Пісня Пісень.
І це – дуже глибокі і дуже інтимні стосунки з Богом. У дуже близьких стосунках з Богом надзвичайно багато ніжності, довіри, щирості і близькості – і це є перебування у Дусі Святому. Дух Святий провадить до такої глибокої єдності, яка є у Пресвятій Трійці, і це я можу переживати цілим собою, цілим серцем, розумом, тілом.
Коли хтось закоханий, сильно любить, наповнений цією любов’ю, і переживає її цілим собою. Хтось, коли закохується в дівчину, жінку, каже: готовий переїхати хоч і на край світу. І це – любов. У цій любові проявляється така сильна віра, що ми здатні переносити гори. І ходити по воді. Це – така любов. Перебування у вічності.
**
Ісус нас навчає: віра – як гірчичне зерно. Вона – мала. Але якщо про неї дбати, то це зерно росте. Щоб віра росла, про неї потрібно турбуватись. А щоб турбуватись про неї – потрібно турбуватись про наші стосунки з Богом: з Ісусом, з Отцем, і з Духом Святим.
