Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 9. Камінне серце.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР.
ЦИТАТИ:
Сіяч сіє зерно. Ісус говорить, що зерно – це Слово Боже.
Слово Боже – це сам Бог.
Неймовірним є те, що Бог дає самого собі.
Ми вибираємо Ісус як наставника, як авторитета.
Він хоче, щоб ми стали Богоносцями.
Бог хоче і може бути в мені.
І ця присутність має свою міру
Ісус вміє показати реальність людини, її стани.
Коли приходить криза, спокуса – якого Бога маєш у серці?
Коли приходить криза, чи має людина чіткість вибору, що Ісус – Наставник?
Це – дуже вимогливий Наставник.
Чи впускає людина Бога, коли має кризу?
Моліться за ворогів ваших: що я роблю зі стосунком до ворога? Якщо я буду проклинати людину, яка мене скривдила – тоді стаю на «край дороги», і даю місце духові ненависті.
Камінне серце – це серце, закрите у болі
Молитва за ворога – це захист мого серця від ненависті.
Не може поміститися у одному серці благословення і прокляття: турбуючись про своє серце, якщо не молюся за ворога – то що роблю?
Нам потрібно побачити своє серце як начиння.
Бог хоче нас наповнити Своєю силою, мудрістю, благодаттю.
Він хоче, щоб Його Слово через мене діяло. І тут є питання моєї співпраці з благодаттю.
Серце камінне поверхнево приймає Слово Боже. Людина не йде на глибину. У кризових моментах, чи я готовий іти на глибину?
Людина сама виділяє місце для Бога, а людина не дозволяє Йому пробитися далі
Стан серця: ті, що на камені, не маючи Слово – дочасу відпадають.
Коли я закрив, заморозив дещо – у певному сенсі я труп. Потрібно впустити Христа Воскреслого. Щоб Христос Воскреслий зійшов у мій ад. У моє дно.
Щоб Христос Воскреслий проникнув усе моє життя.
Божа Педагогіка: коли Він показує на камінь, на замороженість, і пропонує, яким чином можу Його впустити, і дає інструменти, як вийти з цієї замороженості.
Слово дає силу зробити цей крок. Це не може бути насилу.
Якщо людина читає Слово Боже, – воно проросте. Сам Бог діє, Він приходить, веде, нагадує і пропонує.
Це – не є інструкція.
Слово Боже – це стосунок.
У кризі – вірність першому етапу: триматися Дороги, якою є Ісус Христос.
Якщо тримаюся дороги, якою є Ісус Христос, Він буде мене вести, щоб ці кам’яні місця були зцілені. Це – Його турбота.
Другий етап – це глибина.
Закритість – причина багатьох страхів.
Закритість є причиною страхів, які не дозволяють піти на глибину.
Слідування за Ісусом – це велика пригода.
Ісус – Наставник, Ісус – Дорога, Ісус – Господь.
Ісус часто говорить: «Не бійтеся!»
Принцип: впустити Ісуса у свій страх. Він дає тоді відвагу.
Людина, котра живе поверхнево – вигорає.
В стосунках з Ісусом вчимося приймати живу воду. Ісус говорить: ті, котрі Його приймуть, з них буде виливатися жива вода.
Ісус дає «вогкість», благодать, яка наповнює нас, яка випливає з нас, але в той же самий момент ми залишаємось відкриті, щоб знову приймати благодать.
Це – Божественне життя, яке є у Пресвятій Трійці. Це – постійний момент обдаровування любов’ю і благодаттю, і ми запрошені до такого способу життя, щоб бути благодаті повними.
Циркуляція Божої благодаті приносить плід.
Одна з основних проблем – багато людей не можуть перейти перший етап: не мають відваги, щоб віддати своє життя під владу Ісуса.
Ісус не змушує людину, але запрошує.
Замороження – стратегія виживання: щоб вижити – мусів заморозитись.
Таїнства, глибоке їх переживання – впускання Бога у своє серце.
Коли людина бачить «свою закам’янілість» – Ісус її підготував, щоб зцілитись.
Та біль, яку я не оплакав, повинна бути оплакана. Для цього потрібен час.
