Хто може сповідати і хто може сповідатися ?
Про Таїнство Сповіді.
Катехиза на Veritas: о. Петро Балог ОР
У катехизі:
В історії були випадки, коли хтось сповідався перед монахом, який не був священником Західна Церква любить чіткість: це не вважалося Таїнством, лише духовним керівництвом.
Щоб могти сповідати не достатньо бути рукоположеним. Потрібно отримати від єпископа окремий дозвіл слухати сповіді вірних.
Священник отримує дозвіл від єпископа, що на його території має право проповідувати і сповідати.
У Західній Церкві не всі гріхи може відпустити звичайний священник: дуже важкі гріхи міг відпустити лише єпископ, наприклад, аборт, профанацію Пресвятих Дарів. Є гріхи, які може відпустити лише Святий Престол. У випадку смертельної небезпеки Церква проявляє милосердя – відпустити ці гріхи може і священник.
Сповідником (пенітентом, тим , хто сповідається) може бути лише охрещений. Таїнство Хрещення – ворота до всіх інших Таїнств. Важлива умова – особа здібна вживати розум і відрізняти добро від зла.
IV Латеранський собор: кожен вірний зобов’язаний під карою гріха хоча б раз на рік сповідатися і причащатися.
Щоб сповідь була дійсна вимагається від сповідника щоб перед нею були кроки: рахунок совісті, визнати всі гріхи на сповіді (йдеться про всі важкі гріхи), виконати накладену покуту.
Пенітент повинен розглядати це Таїнство як справжнє навернення, як повернення до Милосердного Отця.
Хто є той, хто відпускає гріхи? Милосердний Отець. Хто є тим, хто сповідається? Блудний син/донька. Бути в Домі Отця – бути охрещеним.
