Кожен з нас може бути особою, яка доторкається до вічності

Кожен з нас може бути особою, яка доторкається до вічності

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 56.
8 блаженств як дорога духовного життя
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

В чому полягає місія Ісуса?
Що мені робити, щоб осягнути життя вічне?
Євангеліє від Матея, розділи 5,6,7 – сконденсоване навчання Ісуса.
Нагірна проповідь починається з блаженств.
Хто це: блаженний?
Як інакше сказати про блаженства?

Блаженний – сповнений. Блаженство – поняття повноти, сенсу свого життя: я на своєму місці. Я розумію хто я.
Блаженство – це дорога.

Чому важливо знайти відповідь чим є для мене блаженство?
Чого я прагну: бути улюбленим, бажаним, знайти сенс, бути вільним. Блаженство – це не відчуття. Це – становлення мене у повноті.

Блаженство – це стан.
Кожен з аспектів доповнює один одного.

Блаженний – той, який уподібнився до Ісуса.

На цьому полягає дорога, місія: якщо піти з Ісусом.
Як можна бути блаженним і зневаженим?

Поведінка Ісуса, Євангеліє – вона не з цього світу. Не з цього виміру.

Бачимо, що є обітниця Царства Небесного. Блаженство пов’язано з ціллю. Якою є твоя ціль?

Чого шукаєш? Кого шукаєш?
Яка ціль твого життя?
Чи твоя ціль Царство Небесне?
Чим є Царство Небесне?
Це – сам Бог. Це – стосунок з Богом. Це – саме Небо. Це – життя вічне.

Чи Бог і стосунки з Ним є для мене ціллю?
Це може зрозуміти людина, яка має смак Бога.
На цьому досвіді людина починає робити висновки, що нема нічого кращого.

Пріоритет: шукайте найперше Царства Небесного, інше вам дасться. Коли є досвід стосунку – потрібно зробити вибір. Ставлю цей стосунок на перше місце.

Спасись сам, і біля тебе спасуться сотні тисяч.

Ціль не в тому, щоб порівнювати, а щоб досвідчити – увійти у цю реальність.

Радійте і веселіться, бо велика ваша нагорода на небі.

Небо – це не щось потім. Небо – це дійсність. Божественний простір. Коли я входжу у цей простір – мене там нагороджують.

Куди нам іти? Ми бідні, ми не маємо куди іти! Ми – бідні! Убогість – це початок.

Натовп – це завжди люди, які мають потреби.
Навчання – це вихід на гору. Вихід на гору у духовному житті – це вихід на глибину.

«Вийшовши на гору, коли він сів», – потрібно дійти до стану, коли Ісус сідає. Спочатку – рух.
Сидяча позиція – позиція учнів.
Людина, яка сидить має авторитет вчителя.

«Коли він (Ісус) сів, підійшли до Нього Його учні», 5,6, 7 розділ Євангелія від Матея – це звертання до учнів.

Учень – це той, який робить. «Учень» – це стати на вузьку дорогу

Проблема у капітуляції: людина має свої плани.

Людина буде доти попадати у кризи, доки не буде у стані: я готовий (готова) бути послушним.
Бог говорить: «Хочеш рухатися згідно своїх планів – я відпускаю тебе!»
Людина буде досягати кризи, поки знову і знову не повернеться: хто твій авторитет?

Часто Ісус коли навчав, задавав питання: «Чи ви розумієте?»

Все навчання закінчується підсумком: чи ти слухаєш і виконуєш – навчання на скелі чи на піску?

Ісус говорить: «Все вже є! Вам потрібно слухати і виконувати!»

Ісус не лякає. Констатує факти: а ви робите вибір.

Блаженства – це конструкція. Це 8-ка, це – безкінечність, це – наша природа. Навчання Ісуса не наївне. Воно говорить про нашу даність: смуток, чисте серце, миротворці, переслідування- це реальність, у якій ми знаходимось.

Господь 7 днів творив світ. 8-й день, це – день Воскресіння.
Ісус веде нас так, щоб ми жили у восьмому дні.

Кожен з нас може бути особою, яка доторкається до вічності. Пропозиція блаженств – щоб єднати земне і небесне.

Коли починаєш бачити дійсність серцем, то може звучати як геометрія.

Рекомендовано до прочитання:
5,6,7 розділ Євангелія від Матея
13 розділ Євангелія від Матея