Можна жити так, ніби я завжди в режимі очікування

Режим очікування
Проповідь: о. Юрій Голотюк, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина

Можна жити так, ніби я завжди в режимі очікування: внутрішньо готовий, насторожі, з живим серцем.

Адвент — це як генеральна перевірка системи: Чи працюють мої духовні датчики? Чи я все вже «заглушив»?

Ми всі маємо в кишені «смартфон» – наше серце – і в нього постійно приходять повідомлення: сповіщення новин, повідомлення в чатах, реклами, соцмережі, нагадування… І десь там, між тисячею дрібниць, лежить Лист від Бога: тихий дотик сумління: «Слухай… так жити далі не можна…»

Адвент – це час, коли Бог лагідно питає: «Скільки годин твого дня забирають ці маленькі закляття комфорту? Чи не затримали вони тебе в красивому, але чужому домі?»

Установи собі правило Адвенту: немає телефону в перші 15 хвилин після пробудження або немає телефону в останні 15 хвилин перед сном. Замість цього: коротке читання Євангелія дня, 5-10 хвилин тиші, або розмова з Богом про свій день.

Питання Адвенту – дуже просте, але радикальне: «Якій категорії я належу?»