Від навернення до дияконських свячень: це була інтенсивна робота Бога над моїм серцем, та дорога, якою вела Діва Марія. Диякон Юрій Голотюк.
Цитати з інтерв’ю:
Момент навернення відбувся у Меджугор’ї, де світ перевернувся – і все, що мало цінність до того, стало не вартим жодної уваги.
Я був спраглий стосунків з Богом.
Намагаюся перебувати в молитві 24/7, як це просить Діва Марія у Меджугор’ї.
Погодився на поклик Бога піти до семінарії, хоч до того вже мав завершену освіту, і не один заклад був завершений, вже працював. Так і почався семінарійний шлях.
Відчуваю на серці велику підтримку Бога: Він моя опора, Він мій фундамент.
Напередодні свячень підписував Визнання віри, написане власноруч, визнання про вірність, а також про дотримання целібату. Світські люди часто не розуміють цього, але це – закоханість у церкву, це , щоб віддати своє серце комусь іншому, потрібно вивільнити його себе само.
Я щасливий. Коли стояв перед вівтрем відчув мир. Мир, який ніхто не може від мене забрати.
Те, що говорив під час подяки – був той момент, коли батько відкрив мені обійми Спасителя. Мама була тією, хто завжди молився за мене, навіть тоді, коли я ще цього не розумів.
Я би хотів якнайбільше людей привести до Бога.
Хочу стати Його ногами, щоб привести до Нього тих, хто не може до Нього прийти, Його очима, щоб бачити тих, хто потребує, хто страждає…
Жодна людина не може дати того, що може дати Бог.
Щоб кожен, хто ще не пізнав Його, пізнав ту солодку любов, яку дає Той, кому я сказав «так»
