Завжди повертаюся подумки до Різдва, до Твого народження.

Господи, Ти прийшов у світ таким маленьким і таким беззахисним, що ніхто до кінця не може усвідомити велич такого приходу.

Вже через своє народження Ти показав нам, яким є Бог, Бог Всесвіту, що приходить у простоті і скромності у світ, що так глибоко переймається матеріальними речами, становищем та владою. Ісусе, Ти не побоявся стати малим і беззахисним…

Мій Спаситель став немовлятком, який потребує обіймів Мами і захист свого земного батька. Хочеться так глибоко готуватися до Різдва, щоб не пропустити цієї простоти і ніжності, яку досить важко помітити і пережити без підготування.

Потребую Тебе бачити саме таким, маленьким.

Споглядати Тебе у яслах. Досвідчити Твою велич тримаючи на руках Тебе маленького, водночас, тримати Тебе у своєму серці такого могутнього. Твій прихід перемінює все. Дай мені мудрість щодня відкладати з мого оточення всю метушню і матеріальність, щоб не пропустити справжнє диво, щоб глибоко усвідомити, що насправді відбувається тепер, у цей дивовижний час – час очікування?

Що чекаю?

Кого чекаю?

Чи заважає щось у мені очікувати Тебе?

Veni, veni Emmanuel…