Стосунок як місце росту. “Піти на глибину”, частина 31. Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівської дієцезії
У програмі:
Де двоє – там спільнота
Ісус каже: «Де двоє або троє збираються у моє Ім’я – Я посеред них!»
Бог запрошує до стосунку. Бог запрошує до спільноти.
Ми творимо спільноту навколо цінності.
Без спільноти немає любові
У християнському розумінні: ми покликані до стосунку, ми покликані до любові.
На початку була спільнота: не вибух
Є дуже багато таємниць: кожен є таємницею.
Таємниця Бога у Пресвятій Трійці: Його природою є стосунок Любові.
Коли ми занурюємося у стосунок з Богом, і поряд є люди, які теж занурюються у цей стосунок, ми будемо досвідчувати щораз більше любові, щораз більше Божественних рис, Божественної присутності.
Християнство – це не є дорогою самодосконалості. Основою, процесом і кінцем християнства є стосунок.
Чи переживаємо своє християнство як стосунок з Христом?
На початку є спільнота: не продукція.
Спільнота у стосунку рухається до глибини.
Стосунок чоловіка і жінки у подружжі – як можливість зглибляти себе у довготривалому стосунку
Христос веде до сопричастя – ми стаємо частиною глибокої божественної любові.
Людина, яка не живе у спільноті – для чого вона живе? Яка її місія?
Чим вона наповнена?
Цивілізаційна проблема: коли дивимось один на одного, як на предмет. Де це бере свій початок?
Спокуса диявола: «ти не достатньо добрий!» – відповідь Бога: «Любов є першою!»
Цінністю є стосунок, цінністю є Любов.
Ісус був моделлю стосунку
Господь безсилий там, де людина не хоче прийняти
Висота і гідність, яку ми отримали від Бога: велич мотивує розвивати цей стосунок
Без спільноти, яка є навколо Ісуса Христа, не можливо проживати християнство, життя, автором, якого є Бог.
Спільнота має на меті не продукування, а перебування: прийняти дар і подарувати себе
