Зрада. Слабкість невірної людини
Проповідь: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії
Великий Вівторок
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 13, 21-33. 36-38
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус, сівши за стіл зі своїми учнями, стривожився духом, та й засвідчив і сказав: «Воістину, воістину кажу вам, що один із вас видасть Мене!» Учні дивилися один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить. Один із учнів, якого любив Ісус, лежав на лоні Ісуса. Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить. Тож, коли той так припав до грудей Ісуса, каже Йому: «Господи, хто це?» Ісус відповів: «Це той, кому Я умочу шматочок хліба і дам». Умочивши шматочок хліба, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона. І тоді, після цього шматочка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: «Що робиш, роби швидше!» Ніхто ж з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Адже деякі подумали, що, оскільки в Юди була скринька на гроші, Ісус сказав йому: «Купи те, що потрібне нам на свято», або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматочок хліба, він відразу вийшов. А була ніч. А коли він вийшов, Ісус говорить: «Нині прославлений Син Людський, і Бог прославлений в Ньому. Якщо Бог прославлений в Ньому, то і Бог прославить Його в собі, – і негайно прославить Його! Діти, ще трохи Я з вами. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, – куди Я іду, ви не можете прийти, – те й вам нині кажу». Каже Йому Симон-Петро: «Господи, куди Ти йдеш?» Ісус йому відповів: «Куди Я іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше». Каже Йому Петро: «Господи, чому це я не можу нині піти за Тобою? Я душу свою за Тебе покладу». Відповідає йому Ісус: «Душу свою за Мене покладеш? Воістину, воістину кажу тобі: не проспіває півень, як ти відречешся від Мене тричі». Слово Господнє.
Сьогодні важке Євангеліє. Ісус говорить учням, що один Його зрадить, а інший зречеться.
Уявіть собі таку ситуацію серед рідних, у родині, серед друзів, коли ви говорите про те, що один з них зрадить, мало того, що зрадить – що за кілька годин за вами прийдуть і вас розіпнуть.
Якщо вжитися в те, що відчуває Ісус, – що Ісус переживає?
Але коли ми дивимось, як Він про це говорить, Він не зражається тим, що Юда Його зрадить, а Петра у якомусь сенсі готує.
Ісус говорив Петрові, що молився за нього, коли прийде темна година, щоб Петро встояв.
Ісус молиться за зрадників. Ісус молиться за тих, хто відречеться від Нього.
Ісус після Воскресіння, коли зустрічається з Петром, починає з ним про це говорити. Питає: «ЧИ любиш мене? ЧИ насправді любиш Мене?»
Петро міг закритися і з’їсти себе у цій зраді.
Ісус приходить, і в якомусь сенсі говорить: «Я пробачаю тобі цю зраду, я пробачаю тобі, що ти тричі відрікся від мене»
Слабкість людини, яка невірна. Слабкість людини, яка зраджує, навіть найближчих людей.
Ісус на зациклюється на зраді. Це – велика школа, яку Ісус нам показує.
«Мене зрадили, зранили, скривдили», – і людина закривається у своїй рані, навколо цієї зрадженості будує своє життя.
Це неє християнством.
Ісус вчить: «моліться за своїх ворогів!», щоб ми не концентрувалися на зраді, на рані. Тоді ми закриваємо своє серце від Бога.
Ісус показує вищий рівень, до чого ми покликані: до свободи, до любові, до вміння вкладати свої рани у рани Ісуса, і молитися за своїх зрадників: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!»
Щоб досвідчити ту силу любові, якою Бог Отець любить цей світ, любить грішнника.
Це – дуже високий рівень свободи, дуже високий рівень любові.
Ісус веде нас, щоб ми досягли цієї висоти.
Скільки у ваших серцях є болі?
Бог завжди нас пробачить. Господь нас запрошує до того, щоб ми пробачали людям, які нас зрадили, людям, які відрікаються від дружби і близькості, яку колись сповідували.
