Піти на глибину. Частина 18. Чесність contra нечесність.
Єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії
Цитати з програми:
Світ, який нас оточує – не чесний: ми це бачимо у політиці, у рекламі, у медіа…
Чесність – це близькість. А близькість – це життя.
Чого ми прагнемо? Близьких стосунків. А вони не можливі без чесності.
Чесність – це близькість…
Чому і коли діти починають брехати? Чому вони стають нечесними? Де діти вчаться нечесності?
Нечесність – це корисливість.
Реклама пропонує через купівлю продуктів щастя, досконалість. Це – неправда.
Техніки маніпуляцій на рекламному та політичному рівні випрацьовуються до перфекціонізму, – людина як предмет. Втім, є і компанії, які зрозуміли, що втративши чесність до клієнта, використовуючи бруд і тягар – важливіше бути чесним.
Багато чого ми інтуїтивно відчуваємо, чи людина чесна, чи ні.
Якщо людину «отуплювати» – то вона втратить вразливість.
У тоталітарних системах людину вчать бути нечесною, робити вид, ховатися, брехати, обманювати.
На будь-якому рівні нечесності, якщо людина дозволяє собі нею жити – вона отуплюється, стає носієм нечесності.
Нечесність часто пов’язана зі злочином. Злочин – це значить «я мушу ховатися». Якщо людина ховається – у неї є внутрішні блоки, страждання, і вона починає це знеболювати, або шукати враження, щоб створювати близькість.
Потрібно наважитися на те, що будеш втрачати всіх тих, з ким тобі не по дорозі.
Якщо в тебе ціль чесність і близькість – ти готовий втрачати. Але якщо ти зустрінешся зі страхом осудження і відкинення, страхом втратити комфорт, страждань, втрати фантазій.
Один з наших гріхів – хочемо змусити світ жити християнськими принципами. Але це може бути дуже нечесно… Чого ти, я, чого ми хочемо і починаємо насилу змушувати світ жити християнськими принципами. Ісус говорить: Я – Істина, Дорога, і Життя… Ті, які ідуть за Ним – ідуть. Ті, які не пішли – матимуть відповідальність.
Чи людина готова на чесність?
Навіть якщо беремо якийсь факт, але мотивація не правдива, – то це брехня, це – лукавство. Ісуса засудили через підкуп фальшивих свідків: Пилат знав, що фарисеї це роблять із заздрості. Пилат, хоч і достатньо чесний, – боїться втратити владу, боїться втратити своє життя. Заради цього страху, заради комфорту і безпеки, він не готовий піти на чесність.
Коли ми дивимося в тематику чесності, правдивості й істинності будемо зустрічатися з нашою мотивацією: чи вона корислива, чи підходимо до інших, як до предмету. Якщо це не прояснимо – не зможемо стати на дорогу чесності, – це перше. Інше – завжди будемо зустрічатися зі своїми страхами.
Коли я нечесний – потрібно подивитися, що це за страх.
Людина, яка має на цілі користь – буде боятися: а що, як я не буду мати цієї користі.
Людина, яка в основі боїться когось – буде боятися бути скривдженою.
Скривджені люди часто реагують своїм страхом, а в страху вони не готові виходити.
Хтось може чесно мовчати, а хтось може брехати й обманювати.
Коли на питання : «ти як?» хтось відповідає: «нормально», – тут теж людина не чесна, не пряма.
Щоб бути чесним – потрібно вкладати зусилля, щоб пізнавати себе.
Чи є в тебе простір чесності?
Творити простір чесності у стосунках, з собою…
Нечесність – це поневолення. Захисний механізм виживання.
В кожного, хто стає на дорогу чесності є можливість далі розвиватися.
Чесність буде вести до стосунків з Ісусом. Це – фундамент.
Корінь нечесності – це пожадливість: влади, тіла, вражень..
Боротьба чесності і нечесності розіграється на духовному рівні.
Хто твій Авторитет?
Правда – найвища інстанція.
Хто є цією правдою?
Навколо якої правди ми збираємось?
Чим вище рухаємось – тим більше ця правда стає простішою.
Правда – Його Ім’я Ісус. Він дає одкровення у Своєму навчанні.
Буду триматися Правди, навіть якщо вона коштуватиме мені життя.
Кого я слухаю і кому я служу?
