Чи ми розуміємо, що теж потребуємо порятунку?

Порятувати: хочеш? Хочу!
Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 1, 40-45
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу приходить до Ісуса прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: «Якщо хочеш, Ти можеш мене очистити!» Змилосердившись, Він простягнув руку, доторкнувся до нього та й каже йому: «Хочу, – стань чистим!» І вмить зійшла з нього проказа, і він став чистим. Суворо попередивши, Ісус відразу швидко відіслав його і каже йому: «Дивись же, нікому нічого не кажи, але піди й покажися священникові та принеси за своє очищення те, що велів Мойсей, – їм на свідчення!» А той, вийшовши, почав багато звіщати й поширювати про це мову, так що більше не міг Ісус відкрито ввійти у місто, але перебував назовні, у безлюдних місцях; і приходили до Нього звідусіль.
Слово Господнє.

Євангелист Марко описує багато подій, де Ісус зцілює.
У сьогоднішньому Євангелії Марко описує стан людства, у якому воно є: Ісус бачить хворих, прокажених, біснуватих, які прийняли зло у своє життя.
До такого стану людини приходить Ісус. До людини, яка потребує порятунку.
Порятунку потребує людина, аа є у біді.
Ісус прийшов, щоб врятувати.
Чи ми розуміємо, що теж потребуємо порятунку?
Прокажений падає на коліна: це – акт покори перед Ісусом.
Якщо Бог нас запитає: чи ти хочеш благословіння, життя у благодаті – якою буде відповідь?