Всі ми народжуємось з вірою. Інакше ми б не могли спілкуватись один з одним.
Слова, які ми говоримо один одному мають значення. Це – не просто звуки. Слова народила людина.
Це слово – довіра: ДО – ВІРА – тут вже є слово «віра»
Маленька дитина в утробі матері вірить у свою маму, хоч не бачить її, але відчуває
Людина все чує, все розуміє: не на словах, а на почуттях і відчуттях. А їх ми часто занедбуємо.
Це все ми маємо вже у стані зародку. Зароджується віра: «Як добре, що ти у мене є. Я тебе ще не бачила, однак я чекаю тебе» – це проста людська віра, природня віра.
Є природня, повсяденна віра. Вона в кожної людини є.
Але не в кожної людини є бажання надприродньої віри.
Надприродня віра – це Божий дар.
Це – дуже важлива зустріч з самим собою і з Богом.
Сам Бог шукає людину.
Людина шукає в певній мірі Бога.
Наша віра через когось.
Надприродну віру отримуємо через Бога, через тих, хто близький до Бога
У кожного з нас є особиста дорога віри.
Хто є тим світилом, котре вкаже тобі: «ОСЬ АГНЕЦЬ БОЖИЙ?»
