Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 29. Перша спокуса у пустині. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Підлеглість , послух, який прослідковується у Ісусі – це ідеал, у якому добре б знаходитися.
Дух вивів Ісуса на пустиню. Пустиня – це місце, де людина може зустрітися із своїм зовнішнім світом.
За спокусами стоїть набагато більше.
Спокуса прийде. Диявол спокушав навіть Сина Божого.
Маємо двох духів: ведення Духом Святим і спокуса диявола.
Нам потрібно навчитися розрізняти три волі: воля Божа, воля людини, воля диявола.
Людині потрібно вміти у собі ці три волі у собі розрізняти. Для цього потрібен час, вміти прослідкувати: звідки цей поступ, що за цим?
Конфлікт у тому, що пропонується добро. Але ця пропозиція – що вона має за собою?
Те, що це допомагає, не значить, що це є відповідна сила.
Ціль спокуси, щоб тебе зруйнувати. Зруйнує тебе, сімʼю, стосунки.
Розум даний для того, щоб вміти це прослідкувати.
Голод: що я хочу заспокоїти у собі?
Можемо розрізнити голод тіла і голод душі.
Пустиня – це місце, де нема зворотнього звʼязку.
«Чи мене люблять, чи мене приймають?» – це про голод.
Яка моя місія?
В чому моє покликання?
Пошуки виснажують. Це питання про сенс життя.
Коли є внутрішній голод: хто я?
Спочатку потрібно почути, що Бог говорить про мене і для мене.
Ми маємо голод на міру самого Бога.
Ведення Духом Святим, щоб пізнати і стати достатньо зрілим, служити своїми талантами.
Коли людина чує, що вона улюблена Богом, не означає, що злий дух, спокуси не будуть це підважувати.
Стан голоду сильно залежить від оточення
В чому бідність нашого суспільства?
В чому була ціль радянської системи? Забрати гідність людини, знецінити іншу людину. Суспільство починає занурюватися у деградацію. І тоді важко переживати свою гідність.
Ісус є Авторитетом, як проживати найекстремальніші умови життя: страждання, відкинення, приниження, зрада, при цьому залишатися і ідентичності Божого Сина.
Люди готові піти за пропозицією безбожною, ніби потрібною, але принцип, що Бог не є на першому місці, – ламає.
Ісусові часто пропонують поступитися принципом, що Отець на першому місці.
Програма Ісуса: нести Добру Новину бідним! Не хліб, а Добру Новину бідним, голодним, убогим. Це – Слово з уст Божих. Мені особисто потрібно почути Добру Новину сказану до мене.
Якщо людина не ведена Духом Святим, то вона сліпа.
Хто я? Для чого я? Як мені жити?
У часі страждань, якщо я не чую Добру Новину про себе , важко встояти.
Чому я не живу тепер? Чому я живу у очікуванні? У мене тепер є місія, є послання.
Ісус вчить: тепер є час благодаті! Тепер мені даються всі дари Духа Святого, і можливість послужити.
Ісус прийшов звіщати Добру Новину бідним, сліпим прозріння, полоненим визволення
Люди ізолюються, є голод потреби. Почуття екзистенційного голоду залишається у людині.
Людині щоб про контактувати з духовним голодом, щоб вийти на пустиню, почути «хто я?», почути, що Бог говорить Бог до мене особисто.
Уста Божі – Дух Святий
Слово Боже – Ісус. Серце Боже – Отець. Це серце бʼється з Любові до нас
Ціль молитовної практики – насититися Словом Божим.
Молитвою і постом виганяти злого духа.
Рекомендації до прочитання: Євангеліє від Луки, 4