Плід правдивої свободи.
Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина.
Вівторок V Тижня Великоднього періоду, 9 травня 2023 р.
ЄВАНГЕЛІЄ Йн 14, 27-31а
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається. Ви чули, що Я сказав вам: “Я йду, і Я прийду до вас”. Якби ви любили Мене, то зраділи би, що іду до Отця, бо Отець більший від Мене! І тепер Я сказав вам раніше, ніж це станеться, щоб тод і, коли воно станеться, ви повірили. Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені Він не має нічого. Але щоби зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю».
Слово Господнє.
Сьогодні в Євангелії чуємо, що Ісус говорить Апостолам, яку ні вони не могли зрозуміти, ні ми з перспективи 2-х тисяч років не можемо зрозуміти.
Ісус говорить: «Якби ви любили мене, то зраділи б, що іду до Отця»
Учні не розуміють: як це – їхній Вчитель відходить, а вони повинні радіти?
Ключовим тут є слово: «Якби ви любили мене»
Якщо ви любите себе – то не зрадієте.
Учні хотіли затримати Ісуса для себе.
Кожному з нас це знайоме, коли хочемо затримати для себе якусь подію, якусь людину
Життя Ісуса – це постійний рух до Отця Небесного.
Важливо, у нашому русі, у наших подіях, роботі, служінні, було наповнене: роблю це, тому що Бог так хоче.
Наше християнське життя теж постійний рух до Отця, до Неба.
Християнин – той, хто живе у правдивій вільності.
Ісус не дає себе привласнити. Над Ним має владу тільки Небесний Отець.
Ми повинні прислухатися: що нам каже Бог – не людина, не подія є центральною, – тільки Бог.
