Посланці Божої Любові.
Проповідь: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії.
4 ТРАВНЯ, Четвер ІV Великоднього тижня
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 13, 16-20
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Після того, як Ісус умив учням ноги, сказав їм: «Воістину, воістину кажу вам, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. Якщо це знаєте, то ви блаженні, якщо це виконуєте. Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: “Хто споживає мій хліб, той підняв проти мене п’яту свою”. Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я є. Воістину, воістину кажу вам: Хто приймає того, кого Я пошлю, – Мене приймає, а хто Мене приймає, – приймає й Того, хто Мене послав!»
Слово Господнє.
«Воістину кажу вам: Хто приймає того, кого Я пошлю, – Мене приймає, а хто Мене приймає, – приймає й Того, хто Мене послав!»
Кого Ісус посилає?
Якщо Ісус посилає когось, і я Його прийму, то я посилаю не тільки того, кого посилає Ісус, але приймаю і самого Ісуса. Далі Ісус говорить: «хто Мене приймає, – приймає й Того, хто Мене послав!», – тобто приймає Отця.
Те, про що ми навчаємо, і що переживаємо: ЛЮДИНА МОЖЕ ВМІСТИТИ В СЕБЕ ПРЕСВЯТУ ТРІЙЦЮ.
Приймаю Духа Святого, Якого Ісус послав, а якщо приймаю Ісуса – приймаю Отця..
Це – не поміщається в голову: я – вмістилище Божої Трійці.
Бог є всередині людини – іманентний, і є поза – трансцендентний. І зрозуміти це до кінця не можливо.
Ми це переживаємо.
Коли приймаємо Посланця Божого – ми це досвідчуємо.
ДУХ СВЯТИЙ – ЦЕ ДУХ ЛЮБОВІ!
ІСУС ПРИХОДИТЬ ДО НАС ОДИН ЧЕРЕЗ ОДНОГО.
Святий Дух постійно приходить.
Бога неможливо прийняти – це постійний процес.
Згадайте ваші зустрічі, розмови в останній час…
Згадайте, чи ви були відкриті, і чи ви відчували любов у цій розмові.
Коли хтось слухає – ми відчуваємо, а коли хтось не слухає – переривається потік стосунку. Щось входить у цей стосунок.
СТОСУНОК З БОГОМ – ЦЕ ПОСТІЙНЕ ПРИЙМАННЯ ЙОГО ЛЮБОВІ.
НЕ МОЖЛИВО ЛЮБОВ ЗАКРИТИ.
МОЖЛИВО ВІД ЛЮБОВІ ЗАКРИТИСЬ.
ЛЮБОВ, ЯКЩО ВОНА Є – Є ПОСТІЙНИМ ПОТОКОМ.
Від того, чи буде сонце – залежить життя.
Так і в житті людини: Бог постійно дає свою любов, свою силу, своє світло, – посилає нам Духа Святого, постійно посилає до нас людей, дає натхнення, силу, Він не перестає нас обдаровувати собою.. Це ми закриваємось.
Чи ви помічаєте, коли закриваєтесь на Бога?
Чи помічаєте, коли Його досвідчуєте?
Дух Святий як вітер: але Він є посеред нас, Він обдаровує нас Собою, приходить до нас кожної миті і хоче залишитися в нас.
Але нам потрібно приймати.
Прийти Бога!
