Ми теж потребуємо Євангелія

«Іди слідом за Мною». Не думай про смерть.
Проповідь: о. Іреней Погорельцев ОР.

«Паси мої вівці», – перспектива, яку ти маєш виконати.
Новий Заповіт триває протягом історії.
Ми його пишемо своїми вчинками, своїми діяннями.
Апостоли Риму: Петро, Павло, Филип Нері: «Вийдіть на вулиці міста, і побачите багато людей, які потребують Євангелія».
Ми теж потребуємо Євангелія.

П’ятниця VII Великоднього тижня

Діян 25, 13б-21 Читання з Діянь Апостолів

Тими днями цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину, поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень. Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка. Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про якогось Ісуса, померлого, про якого Павло запевняв, що Він живий. Розгубившись у цьому питанні, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там судитися щодо цього. Оскільки Павло вимагав, щоби його залишили на розсуд Августа, то я наказав охороняти його, доки не відішлю його до кесаря».