Запитай священника.
Одруження та шлюб з невіруючою особою: жити і вірити. Як?
Відповідає О. Ігор Селіщев ОР.
Коли чоловік/дружина не практикуючий християнин, не віруючий, атеїст: як жити?
На що звертати увагу у стосунках молодим людям, якщо хтось з пари не віруючий, а інший має глибокі стосунки з Богом, і живе вірою?
Варто подивитися: як так сталося, що живу з невіруючою особою?
Як «розрулити» цю ситуацію, щоб не було втрат?
Наскільки цінною є віра у стосунках?
Віруюча жінка найчастіше знаходить собі невіруючого чоловіка – рідко буває, що віруючий чоловік знаходить невіруючу жінку.
Трактування віри, релігійності як забобони?
Чи не трактую віру, як якийсь додаток?
Яку цінність має для мене віра?
Розпізнавання перед шлюбом: якщо настане момент: він чи віра – то що виберу?
Як трактую людину, з якою живу: як інструмент для досягнення цілей, чи як ціль – це той, кого Господь дав мені для життя, і з ким я маю певні завдання.
Як проявляється моя віра? Як моя «половина» реагує на мої практики?
Чи «потрібно» навертати?
Де милосердя віруючої особи до невіруючої?
Коли хтось у шлюбі не віруючий, це – як з кожною євангелізацією: потрібно навчитися зі стороною мовою, яку вона розуміє: заробити довіру цієї особи, щоб на мене почали дивитися як на того, чиї релігійні переконання можна трактувати серйозно. Поки цього не буде – годі очікувати на навернення, чи на те, що інформацію, яку буду говорити, будуть сприймати серйозно.
Як бути, коли протилежна сторона у шлюбі ставиться агресивно до релігійних практик?
Чи можна примушувати іти на Святу Месу, до сповіді… ? Де тут релігійне насилля? Чи дозволена маніпуляція?
Старайтеся не дратувати ваших других половин!
Де золота середина: як діяти?
Любити і шанувати себе, вимагати, щоб інші теж мене шанували
Якщо моя половинка не спасеться то і я не спасуся?
Заохочення до молоді: шукайте собі для шлюбу тих, які мислять так як ви!
Підходити до євангелізації у шлюбі як і до будь – якої іншої: з розумом, а не терористичними методами «євангелізувати» свою половину, а з ЛЮБОВ’Ю!
1 Кор. 7, 12-24.
Браття, коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. І коли яка жінка має невіруючого чоловіка і цей погоджується з нею жити, нехай не відпускає чоловіка. Невіруючий бо чоловік освячується жінкою, і невіруюча жінка освячується братом. Інакше ваші діти були б нечисті, однак вони святі. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв’язані в такім випадку; Бог покликав нас жити в мирі. Звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?
