Підсоліть цю землю, щоб вона стала Царством

Любов як сіль і світло: розчинитись, надати смак, світити, щоб притягувати.
Підсоліть цю землю, щоб вона стала Царством.
Проповідь: о. Сергій Герзанич, канцлер Мукачівської дієцезії.

Євангеліє Мт 5, 13-16
† Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Ви — сіль землі. Якщо сіль опрісніє, то чим її посо¬лити? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб ви¬ки¬нути геть, аби топтали її люди. Ви — світло для світу. Не мож¬на сховати міста, що стоїть на горі. І не запалюють світильника, аби поставити його під велику посудину на зерно, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. Тож нехай сяє ваше світло пе¬ред людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах».
Слово Господнє

Сьогодні найбільшим запрошенням до притч є пропозиція від Павла, який побачив у Ісусі повноту свого життя: «…Щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу».
Часто ми відчуваємо, що наше життя є розтрачене: не досягли, не зуміли…
Це все без радості, без впевненості, що моя діяльність є потрібною, є зразковою для цього світу.
«Ви – світло світу! Ви – сіль землі!»
Не просто будьте кимось, не просто досягайте щось – ви є, ви – наспраді є сіллю, ви насправді є світлом.

Цей світ не хоче сприймати добрі, правильні речі. І тоді є бажання здатися і скласти руки. Знецінення самих себе, що з цим робити? Ісус каже: «Я – Світло для світу».
В ті моменти, коли ми не здатні – Господь вкладає у нас силу. І ми повинні про це просити, розпізнати, у чому є сила Божа у нас.
Сіль відкриває смак, бажання споживати. Однак можемо пересолити чи не досолити. І тут – заклик до розсудливості.

Сіль – зникає у страві, її не видно.
Любов – не моя присутність. Я не буду наполягати, щоб любити мене, щоб любив я – я просто люблю: невидимо. Навіть у моментах, де відходжу на другу сторону, відходжу з центру уваги, однак служу любов’ю, здатною давати смак.

Не можливо сховати світло, не можливо сховати місто на горі. Ми маємо стати містом, центром життя, центром існування. Центром цього існування Ісус називає нас. Щоб люди бажали іти до нас. Світити для інших. Щоб люди бажали присутності Бога.

Господь запалив нас, щоб ми світили. Не вимикаймо цього світла! Не вимикаймо нашого життя з Господом. Не здаваймося! Світімо!