«Іду ловити рибу!» На жаль, Євангеліє не передає інтонації, з якою Петро це говорив, тих емоцій, які він вклав у ці слова.
Майже три роки на тому самому місці Петро залишив свого човна і свого невода, і пішов за Ісусом.
Що залишається? Вертатися до того човна, який я залишив? Що далі робити – я не знаю.
Ми знаємо, що Ісус воскрес, але як далі виглядатиме життя? Не знаю…
У такому стані був Петро, коли знову пішов ловити рибу.
До зішестя Святого Духа і він, і апостоли не знали що буде далі, так само учні, які йшли і Емаус верталися до своєї попередньої праці.
Багато людей у наш час можуть пережити подібне: спочатку навернення, емоційний підйом, радість, хочемо щось робити для Бога, для Церкви, для ближніх, брати участь у спільнотах, іти до монастиря, семінарії… А потім відчуває пустоту у душі…
І що робити? Повертатися до свого життя? До свого невода?
Той, хто дійсно переживає навернення повинен іти далі…
Якщо переживаємо такі духовні кризи варто згадати Петра: і він таке пережив. Але з’являється Ісус, і пригадує йому про покликання. «Виплинь на глибину!»
