Релігійне виховання дітей: примус чи свобода?

Релігійне виховання дітей:
Як? Навіщо? За чиїм прикладом? Примус чи свобода?

Запитай священника: о. Ігор Селіщев ОР.

В день спомину святого Алойзія Гонзаги, покровителя молоді, студентів, міністрантів запитуємо про релігійне виховання дітей: чи існує проблема?
Проблеми з релігійним і у релігійному вихованні дітей: чи існує?

Батьки: насамперед звертайте увагу на себе, а потім уже виховуйте дітей! «Нема сенсу виховувати дітей, тому що все-одно вони будуть наслідувати вас!»

Чим є віра для вас, батьки?

Завдання батьків: створити умови, де дитина змогла б перейти від рівня наслідування жестів до власного вольового рішення увійти у контакт з Богом.
Життя духовне, це не те, де йдеться лише за зовнішніми проявами.
«Батьки і діти», – одвічна проблема?
Питання релігійного виховання дітей: як виховувати, чи виховувати, чия відповідальність?
Чого не варто робити у релігійному вихованні дітей?
Якщо діти відходять від Церкви?
Кризи у підлітковому віці бувають, і це є нормальним. Не можна не давати дитині не переживати кризи. Головне: не перешкоджати дитині, підлітку, молодій особі не перешкоджати у її особистих стосунках з Богом.
Кризи це привід до діалогу, до розмови.
Відповідальність та почуття провини батьків, якщо діти на якийсь момент відходить від церкви.
Молодь, яка повертається до Бога
Помилка – це не право на помилку. Робота над помилками як вихід на інший рівень.

«До кого нам іти? Тільки Ти, Господи, маєш слова життя вічного…»

Дитина має знати, що вона завжди має куди повернутися!