Чому у Старому Завіті було:«око за око, зуб за зуб», а Ісус каже: «Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які зневажають вас»?
Скільки кожен з нас має в собі того, старого: «око за око»? Чи не шукаємо ми свою «справедливість» до інших, а до себе є хорошими адвокатами?
На яку сторону ми стаємо? Чи не кажемо: «Боже, як ти можеш любити цього мого ворога, який мені робить зло?»
Чи не «спокушаємо» Бога, щоб Він не любив моїх неприятелів, а щоб любив лиш мене, бо я молюсь, ходжу на Службу, роблю добрі справи….
Чи можемо слухати слово Ісуса Христа і відганяти ці спокуси?
Чи можемо бачити у неприятелі свого брата, молитись за нього і благословляти?
