Ми є частиною цього великого дому, великої сім’ї, яким є світ.
Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина
Неділя V Великоднього Тижня
Сьогодні в другому читанні чуємо такі слова: «Приходячи до Господа — живого Каменя, відкинутого як непридатний людьми, але Богом вибраного, дорогоцінного, і ви самі, немов живе каміння, споруджаєтесь в духовний дім» 1 Пт 2, 4
Яка наша участь в житті Церкви?
Яким є наше покликання?
Апостол Петро каже, що є камінь наріжний, а є інші каміння, які є частиною цього дому. Наріжний камінь – це камінь, який з’єднував чотири стіни. Якщо цей камінь був заслабкий, невідповідний, то скоріш за все, будинок впаде. Сьогодні цим каменем є фундамент.
Що означає, що Ісус Христос має стати фундаментом нашого життя?
Не лише християнського життя, але цілого нашого життя. Помилкою є, коли людина хоче Бога закрити в якісь частину свого життя.. Бог виключно в Церкві або там де молюся, в паломництві чи спільноті.
Наше життя це не тільки перебування в Церкві, наше життя це все, чим наповнюємо день🤍 це життя наповнене різними дрібницями..
«Ви самі, немов живе каміння, споруджаєтесь в духовний дім щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа».
Ми є частиною цього великого дому, цієї великої сім’ї, яким є світ, не тільки Церква, але цілий світ. Бо кожна людина є створена Богом, віруюча вона чи ні.
Кожного Бог захотів, кожного запланував, кожного полюбив.
Це є наше покликання – бути живим камінням в цьому великому домі, яким є світ.
Коли ми виконуємо те, що говорить Господь, тоді ми знаємо яким є Бог.
