Усамітнитись. Прожити біль. Молитись. Слухати. Діяти
Проповідь: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії
Ісус, почув про страшну смерть свого двоюрідного брата, Івана Хрестителя, якому відрізали голову. Багато хто може поставити себе на місце Ісуса, коли чуємо про страшні вбивства
Ісус, коли чує, що Його брата стратили – як Він поводиться у цей момент?
Він домовляється з учнями, відпливає у безлюдне місце, щоб бути на самоті
ІСУС ІДЕ, ЩОБ УСАМІТНИТИСЬ У БЕЗЛЮДНЕ МІСЦЕ. ІДЕ, ЩОБ ПРОЖИТИ ЦЕЙ БІЛЬ.
Біль часто проживаємо через усамітнення.
Коли нам боляче часто нікого не хочемо бачити.
Зараз у нас багато потреби бути самому. У нас багато втрат. Багато смутку.
Він шукає безлюдності.
Але Ісус говорить: «Я ніколи не Сам». Він хоче побути з Отцем.
Ми бачимо, коли Ісус плаче, бореться у самотності, як на Нього нападає диявол.
Усамітнення – час на те, щоб поспілкуватись з Отцем, посумувати, оплакати втрати, пережити цей біль.
Ми маємо основи на те, щоб сумувати, оплакувати…
Ми хочемо бути наодинці з Отцем.
Якщо відчуваєте таку потребу, посумувати, побути з цими втратами, «Боже, Ти де? Що відбувається?», «Що з цим світом відбувається?!» «Що з цим світом не так?» – нам потрібно ці всі запитання, змагання, боротьбу пройти.
Якщо не будемо відважні, щоб пройти цю боротьбу – воно нас задушить…
Якщо не дозволимо оплакати, викричати…
Ісус нам показує – Він іде на це усамітнення.
Іде на гору, щоб побути з Отцем, коли звечоріло. «Коли звечоріло»… – це час диявола.
Ісус не ізолюється у Своїй болі. Він іде на Отця, і отримує вказівки як далі
НА ТАКІЙ МОЛИТВІ МИ ЗАВЖДИ ОТРИМУЄМО ВКАЗІВКИ: ЯК ДАЛІ, ЯК ДАЛІ ВИКОНУВАТИ СВОЮ МІСІЮ.
Важливо слухати Ісуса. Ісус – великий Вчитель для нас…
Важливо, щоб ми дозволили собі й іншим на це оплакування і сумування, щоб потім повернутись до життя, і далі служити – бо ми чуємо і проживаємо, що Бог говорить, як далі служити.
Мт 14, 13-21
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус, почувши про смерть Йоана Хрестителя, відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих. А як звечоріло, підійшли до Нього учні та й кажуть: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти». Ісус же відповів їм: «Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!» Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби». А Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди». І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні – людям. І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків. А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Слово Господнє.
Залишити відгук
