Йоан-Марія Віанней (1786–1859) народився в сільській родині в Дардії, біля Ліона, у нелегкий для Церкви і Франції час. Його життя – приклад того, як Бог виконує Своє слово: «Я дам вам пастирів по душі Мені»(Єр 3, 15).
Через французьку революцію, після якої було закрито парафіяльні школи, хлопець не мав змоги отримати початкову освіту, і лише 1803 року, коли місцеву школу відновили, почав учитися грамоти. Після початкових класів він перейшов до школи в Екюллі. Тамтешній викладач латини отець Баллей допоміг юнакові 1812 року вступити в семінарію та підтримував у труднощах навчання. Отримавши свячення через 3 роки, спершу майбутній святий служив біля свого наставника, а з 1818 року був поставлений настоятелем у селі Арс, де християни були нечисленні та знеохочені.
Заради навернення парафії Віанней провадив аскетичне життя, повне молитви, був постійно доступний для нужденних, багато проповідував і сповідав. Свої прості й палкі проповіді записував і вчив напам’ять перед Пресвятими Дарами; відзначався любов’ю до Діви Марії та святої Філомени.
1824 року він відкрив «Дім Провидіння» – школу для дівчаток, яка потім стала притулком для сиріт. Трохи згодом схожий дім заснував і для хлопчиків. Уже за життя отця Йоана-Марії люди помічали чудеса (примноження пшениці, спілкування святого з Богородицею), пророцтва й дар духовного розпізнавання. Численні навернення провокували атаки злого духа, який багато років не давав йому спокою. За 41 рік служіння Віаннея приблизно мільйон осіб відвідав Арс, щоб висповідатися чи послухати проповіді.
Відданість вірянам виснажила здоров’я отця й призвела до великих фізичних страждань. Мученик сповідальні помер 4 серпня 1859 року й був похований у парафіяльній церкві, де згодом побудували базиліку. Беатифікований 1905 року, канонізований 1925, а 1929 проголошений покровителем настоятелів. Святий Папа Йоан ХХІІІ присвятив йому енцикліку «Sacerdotii nostri primordia» (1959).
