† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус приходить до одного міста в Самарії, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові. Була там криниця Якова. Тож Ісус, втомившись з дороги, сів отак на краю криниці. Було десь близько шостої години. Приходить жінка із Самарії зачерпнути води. Каже їй Ісус: «Дай Мені напитися!» Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі. Тоді жінка-самарянка промовила до Нього: «Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я – жінка-самарянка?» Адже юдеї не мають відносин із самарянами. Ісус у відповідь сказав їй: «Коли б ти знала Божий дар і хто Той, що говорить тобі: “Дай мені напитися!” – ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води». Каже йому жінка: «Пане, Ти навіть не маєш чим зачерпнути, а криниця глибока, звідки, отже, маєш живу воду? Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і вівці його?» У відповідь Ісус сказав їй: «Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову, а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що б’є в життя вічне». Каже Йому жінка: «Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати». Говорить їй Ісус: «Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди». У відповідь жінка сказала Йому: «Не маю я чоловіка». Каже їй Ісус: «Добре ти сказала, :“Не маю я чоловіка”, бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала». Каже жінка Йому: «Пане, я бачу, що Ти – Пророк. Наші отці поклонялися на цій горі, а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися». Ісус промовив до неї: «Вір Мені, жінко, що надходить година, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі будете поклонятися Отцеві. Ви поклоняєтеся Тому, кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, кого знаємо, бо спасіння від юдеїв. Але надходить година, – і вона є нині, – коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Духові та істині, бо Отець шукає собі таких поклонників. Бог є Дух, і тим, хто Йому поклоняється, належить поклонятися у Духові та істині». Відказує Йому жінка: «Знаю, що прийде Месія, який називається Христос; коли Він прийде, то сповістить нам усе!» Каже їй Ісус: «Це Я – той, хто говорить з тобою!» Й у цей момент надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: «Чого шукаєш?» – або: «Чому розмовляєш з нею?» А жінка залишила свою посудину на воду, пішла до міста й каже людям: «Ходіть і подивіться на чоловіка, який мені сказав усе, що я зробила! Чи ж не Він Христос?» Вони вийшли з міста й пішли до Нього. Тим часом учні просили Його, кажучи: «Равві, їж!» Та Він сказав їм: «Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте». Тоді учні почали перемовлятися між собою: «Чи не приніс хто Йому їсти?» Каже їм Ісус: «Моя пожива – чинити волю Того, хто послав Мене, та довершити Його справу. Чи не кажете ви так: “Ще чотири місяці і жнива настануть ?” От Я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які стали білими для жнив. Уже той, хто жне, одержує нагороду і збирає плід на вічне життя, щоб разом раділи: і той, хто сіє, і той, хто жне. Адже тут справджується приказка: “Один сіє, а інший жне”. Я послав вас жати те, над чим ви не трудилися; інші трудилися, а ви увійшли в їхню працю!» Багато самарян з того міста повірило в Нього через слова жінки, яка засвідчила: «Він сказав мені все, що я зробила». Отже, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні. І значно більше повірило через Його слово. Жінці ж казали: «Вже не через сказане тобою віримо, адже ми самі почули та знаємо, що насправді Він – Спаситель світу!»
Слово Господнє.
