ЄВАНГЕЛІЄ Йн 9, 1-41

ЄВАНГЕЛІЄ Йн 9, 1-41

 

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. І Його учні запитали Його, кажу­чи: «Равві, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?» Ісус відповів: «Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла. Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити. Поки Я є у світі, Я — світло для сві­ту!» Сказавши це, Він плюнув на зем­лю, зробив грязь зі слини й помазав нею очі сліпому, і сказав йому: «Піди вмийся в ку­пальні Силоам!» — що у пере­кла­ді означає Посланий. Отже, він пішов, умився і прийшов зря­чим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його рані­ше, як він був жебраком, казали: «Хіба це не той, хто сидів і жебрав?» Деякі говорили: «Це він!»; інші говорили: «Та ж ні, лише подібний до нього!» Він же казав: «Це я!» Тоді випитували в нього: «Як же тобі відкрилися очі?» Він відповів: «Чоловік, котрого звуть Ісус, зробив грязь і пома­зав мої очі та сказав мені: “Іди в Силоам і вмийся”. Тож я пішов, умився і прозрів». І запитали в нього: «Де Він?» Той ка­же: «Я не знаю». Тож повели того, який був колись слі­пий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив грязь й відкрив йому очі, була су­бота. Знову запитували його тепер фари­сеї, як він прозрів. Він сказав їм: « Грязь поклав мені на очі, я вмив­ся і бачу». Тож деякі з фарисеїв говорили: «Ця людина не є від Бога, бо не до­три­му­ється суботи». Інші ж казали: «Як може грішна людина робити такі чу­деса?» І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: «Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі?» Він же сказав: «Це Пророк!» Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж по­ки не покликали батьків того, хто про­зрів, і не запитали їх, говорячи: «Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?» У відповідь його батьки ска­за­ли: «Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий, а як це він тепер бачить, — не зна­є­мо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й за­питайте; нехай говорить сам за себе!» Таке сказали його батьки, оскільки бо­ялися юдеїв; адже юдеї вже змо­ви­ли­ся, що коли хто визнає Його за Хри­ста, — то буде відлучений він від синагоги. Ось чому його батьки сказали: «Він дорослий, його й за­пи­тайте». Отже, вдруге покликали чоло­віка, який був сліпий, і сказали йому: «Віддай славу Богові! Ми знаємо, що той чоловік грішний!» У відповідь він сказав: «Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!» А вони йому кажуть: «Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?» Він відповів їм: «Я вам уже ска­зав, та ви не дослухались. Що ще хо­чете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?» І зневажили його і сказали: «Це ти отого учень, а ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог, а оцей — ми не знаємо звідки Він!» Чоловік сказав їм у відповідь: «Це і є дивне, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі! Ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Відвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто наро­див­ся сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!» А вони йому у відповідь ска­за­ли: «Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?» І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: «Чи віриш ти в Сина Люд­сь­кого?» Той у відповідь сказав: «А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?» Ісус сказав йому: «І ти Його ба­чив, оце Він говорить з тобою». Він же сказав: «Вірю, Господи!» — і вклонився Йому. А Ісус сказав: «На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!» Почули це деякі фарисеї, які бу­ли з Ним, і сказали Йому: «Невже й ми сліпі?» Відповів їм Ісус: «Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ж ви ка­же­те, що бачите, тож гріх ваш за­ли­шається».

Слово Господнє.