† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу був один хворий, Лазар з Витанії, із села Марії та її сестри Марти. Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів.
Сестри послали передати Йому: «Господи, той, кого Ти любиш, хворіє».
Почувши це, Ісус сказав: «Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї!»
Ісус же любив Марту, і сестру її, і Лазаря. Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував. Згодом після цього сказав учням: «Ходімо знову в Юдею!»
А учні сказали Йому: «Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш?»
Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу. Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому!» Сказавши це, вів далі: «Наш друг Лазар заснув, але піду розбудити його».
А Його учні сказали: «Господи, якщо заснув, то врятується!» Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про спочинок у сні.
Тоді Ісус сказав їм прямо: «Лазар помер; і радію за вас, що Мене там не було, щоб ви повірили; та ходімо до нього».
Тоді Тома, званий ще Близнюком, сказав співучням: «Ходімо й ми, щоб померти з Ним!»
Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі. Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій, тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата.
Коли ж Марта почула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома.
Тож Марта сказала Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат. Але й тепер знаю, що те, що лише попросиш у Бога, Бог Тобі дасть».
Ісус каже їй: «Твій брат воскресне!»
Говорить Йому Марта: «Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня».
Та Ісус їй сказав: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, — хоч і помре, буде жити. І кожний, хто живе й вірить у Мене, — не помре повіки. Чи віриш ти в це?»
Каже Йому: «Так, Господи, я повірила, що Ти — Христос, Син Божий, який гряде у світ».
Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію, таємно промовивши: «Учитель є тут і кличе тебе!»
Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього, оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта. А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
Коли ж Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила до Нього: «Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!»
Тож Ісус, як побачив, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, збурився духом і розхвилювався та запитав: «Де ви його поклали?» Йому кажуть: «Господи, іди та подивися!»
Ісус заплакав. А юдеї загомоніли: «От як Він любив його!»
Деякі з них сказали: «Хіба не міг Той, хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?»
Ісус же, знову збурившись, підходить до гробниці. Це була печера, і поверх неї був покладений камінь.
Каже Ісус: «Заберіть камінь!»
Марта, сестра померлого, Йому говорить: «Господи, смердить уже: є тут чотири дні!»
Ісус їй відповів: «Хіба не сказав Я тобі, що якщо повіриш, — побачиш Божу славу?»
Забрали, отже, камінь.
Ісус же звів очі вгору й промовив: «Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене. Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав!»
І промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: «Лазарю, вийди назовні!»
І вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах погребальними полотнищами, а його обличчя було обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: «Розв’яжіть його й пустіть його ходити».
Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Слово Господнє.
