В сьогоднішньому Євангеліє Ісус через цю притчу говорить, що Бог обдаровує нас собою в особі Ісуса Христа.
Це Він запрошує нас на весілля, не ми є в центрі духовного життя, але Бог, який перший виходить до нас.
Як на весіллі є друзі, родичі, знайомі, які займають свої місця за столом згідно своїх відносин з нареченими, так само і ми сідаємо на трапезу з Богом настільки наскільки ми є близько з Ним.
Бог завжди кличе своїх дітей, тільки людина по різному на це запрошення відповідає. Стати учнем Ісуса, це кожного дня слухати Бога і відповідати Йому, в центрі є те , що Бог до мене говорить, а все те що я роблю, піст, молитва, Таїнства це відповідь на те, що Бог від мене хоче, те до чого Він запрошує.
Коли відчуємо в собі, що починаємо чимось або кимось заміняти Бога, то це дуже важливий знак, який потрібно розпізнати, щоб навернутися, покаятися, повернутися до Бога, котрий мене запрошує.
Бог кожного дня кличе нас до єдності з Ним і на цій зустрічі Він дарує себе безкорисливо.
