Кожна наша жертва, яку ми приносимо Богові, є тільки тоді цінна, коли вона є з любові

Цінність жертви. Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина.

В християнстві присутня практика жертовності. Практика жертовності яку світ не розуміє.. Ісус пережив цю жертву, це Він показав приклад жертовності.

Чому Бог Отець дозволяє на таку жертву? Бо любить.

Так Отець полюбив цей світ, що дав свого єдинородного Сина, щоби ми мали вічне життя.

Кожна наша жертва, яку ми приносимо Богові, є тільки тоді цінна, коли вона є з любові. Коли роблю це з любові до Бога і іншої людини ця жертва стає солодкою.

Яка мета жертвування собою?
Богові приємно коли ми приходимо до Нього. Коли ми жертвуємо за когось, наприклад, паломництво, піст чи будь-які інші постанови, які приймаємо в своєму житті, то тоді стаємо ближче до Бога ми самі і ті, за кого ці жертви приносимо.

Єдиний намір, який повинен нами керувати коли ми приносимо Богові жертву – це спасіння людини.

«Силкуйтесь увійти через ву­зь­кі двері» Лк 13, 24

Через вузькі двері людина мусить пройти сама. До Божого Цартсва ми не ввійдемо всі разом, ми не є натовпом, кожен сам пройде через поріг смерті і зустрінеться віч-на-віч з Господом.
Через ці двері йдемо один за одним. Так як перед нами йде той, хто є прикладом для мене, так позаду йде той, для кого я маю бути прикладом, кого я маю провести через ці двері.

Бог дає нам певні випробовування в житті, щоб ми пройшовши через них ставали щасливими, щоб пройшовши через них ми мали ще більше сили йти далі.