Слово Veritas на ранок Суботи Другого Великоднього тижня
Роздуми: о Теодор Мацапула ВС
Серед бурі до наляканих учнів Ісус іде по воді. Зовсім не тому, що хоче учнів здивувати, чи тим більше налякати, а навпаки, щоб показати, що тільки із Ним можемо подолати страх і непевність. Ісус часто проповідує проти страху і закликає нас не боятися, адже одним із найстрашніших ворогів любові та віри є саме страх.
Учні досвідчили, що Ісус навіть у бурхливому морі, навіть тоді, коли ми вважаємо Його примарою, завжди поруч з нами. Навіть якщо ми пливемо серед бурхливих хвиль, і здається, що все закінчилося, Ісус простягає нам руку і приходить на допомогу. Навіть якщо шлях, яким ми ступаємо у своєму житті, здається нам темним, Ісус наближається до нашого човна, щоб витягнути його в безпечне місце. Коли ми боїмося, що більше ніколи не торкнемося берега, нам потрібно зробити те саме, що й учні взяти Ісуса до свого човна і дозволити Йому привести нас до пристані. Віддаймо штурвал Ісусові, і Він освітить нашу ніч, перетворить буйний вітер на тихий подув вітру, що розвіває страх і дає серцю заспокоєння і втіху.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 6, 16-21
† Читання святого Євангелія від Йоана.
З настанням вечора Ісусові учні спустилися до моря, увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже настала темрява, а Ісус ще не приходив до них; море ж, із-за того, що дув сильний вітер, підіймалося. Отож, коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили Ісуса, який іде по морю й наближається до човна, – і налякалися. Він же каже їм: «Це Я є, не бійтеся!» Тож вони хотіли взяти Його до човна, і вмить човен опинився на землі, до якої вони прямували. Слово Господнє.
