«Слово між нами». 4 липня. Вівторок ХІІІ тижня Звичайного періоду
Бут 19, 15-29
Читання з Книги Буття.
Тими днями ангели заходилися примушувати Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, які тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на Содом кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом. А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув». А Лот відповів їм: «Ні, благаю, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, яку учинив Ти зі мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти – та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, щоб жити далі?» І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо Я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар. Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар; тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню, від Господа, з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе – і стала соляним стовпом. Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв перед обличчям Господнім, і глянув у бік Содома та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче кіптява з печі. І сталось, коли Бог руйнував міста округи, то згадав Бог про Авраама й вислав Лота з-поміж згарищ, як руйнував ті міста, в яких жив Лот. Слово Боже.
Спільний проект «Слово між нами» та Veritas: щоденні аудіороздуми над Божим Словом.
