Коли диявол поневолює людину
Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій Мукачівської парафії св. Мартина
ЄВАНГЕЛІЄ Мк 5, 1-20
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус зі своїми учнями перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської. А як Він вийшов з човна, зненацька перестрів Його одержимий нечистим духом чоловік з гробниць. Він мав житло у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами, бо часто в’язали його ланцюгами й кайданами, та він розривав ланцюги і трощив кайдани, і ніхто не міг його приборкати; і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бив себе камінням. Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому. І, закричавши гучним голосом, каже: «Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!» Оскільки Він говорив йому: «Нечистий духу, вийди з людини!» Ісус запитав його: «Яке твоє ім’я?» Той каже Йому: «Легіон моє ім’я, – бо нас багато!» І дуже благав Його, щоб не виганяв їх геть з того краю. Паслося ж там на горі велике стадо свиней. І просили Його, кажучи: «Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!» І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо – десь зо дві тисячі – з кручі в море та почало потопати в морі. А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в мі сті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося. І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий – той, хто мав легіон, – сидить одягнений і при своєму розумі; й вони злякалися. Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней. І почали благати Його покинути ї хню околицю. І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним. Та Він йому не дозволив, але сказав йому: «Іди до свого дому, до свої х, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, і як змилосердився над тобою!» Тож пішов він та й почав пропові дувати в Десятимісті про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися. Слово Господнє.
У Євангелії чуємо історію чоловіка, поневоленого дияволом. Не знаємо історії цього чоловіка, чому диявол так зміг увійти у його серце, душу.
Поневолення дияволом – це велике страждання.
Людина створена жити у близькості з Богом, у вільності, у свободі, яку дає Бог: свободі приймати рішення – те що добре, корисне, приймати плоди.
Коли людина не добре використовує свободу – приходить диявол і поневолює людину.
Деколи людина може жити під частковим впливом злого духа. У Євангелії бачимо певні риси: «він розривав ланцюги, кричав і бив себе камінням»
«Розривати ланцюги» – не мати порядку у рішеннях, не впорядковані дії, людина не підпорядковується законам – моральним, етичним, руйнує все, що її стримує.
«Кричав» : крик, шум – це ознака присутності зла, людина не вміє бути в тиші, спокійно висловлювати свою думку
«Бив себе» : диявол нав’язує, що людина сама собі ворог, принижує себе, б’є себе морально, бичує себе.
Це – симптоми присутності зла. Коли це помічаємо варто одразу звернутися до Ісуса, щоб Ісус звільнив нас.
