В таємниці Серця Ісуса, яке називаємо палаюче вогнище любові, прославляємо перед усім Його любов: не просто милосердя, яке має до грішника, а Любов, яка спонукає Його до того, що Він захотів бути Богом з нами, стати одним з нас, щоб знайти тут загублену вівцю, людську душу, яка потребує повернeння додому, до дому Отця.
Чи логічно по-людськи залишити 99 овець, щоб знати одну?
В цьому бачимо любов Божу до нас: вона не є раціональна, Він любить кожного окремо, не залишає напризволяще.
Як ап. Павло каже: Він помер за нас, віддав своє життя, щоб її привести назад.
У кожної людини є свій темний і хмарний день, свій «час Апокаліпсису» – випробування нашої віри у цей день. Як хмари закривають сонце, – так і хмари закривають Боже Обличчя.
У такі темні дні Ісус нас шукає. Він залишає інших 99 , і йде, щоб віднайти нас і привести додому. До нашого Отця.
Залишити відгук
