Таємницю серця людини відкриває Серце, пробите на Хресті

Таємниця Серця. Байдужіть вбиває. Надія від Бога. Конференція: о. Петро Октаба ОР, доктор теології

Таємницю серця людини відкриває Серце, пробите на Хресті
Церква створена в лоні Марії: коли Марія каже «Так!» – твориться Церква.

Сучасний світ постає могутнім і безсилим.
В самій людині ведуть між собою боротьбу багато чинників.

Господь веде церкву у Дусі Святому у своїй мудрості і силі.

Ми маємо особливе місце і особливий час.

Війна, страждання це теж – час благодаті. Там де збільшується гріх – перемагає благодать. У церкві люди збираються в Імʼя Господа і моляться.

Де бракує надії – вона буде ще більше сіятися.
Проти надії є Надія. Проти людської надії є надія від Бога.

Де найбільше темряви – на Хресті, там Ісус найближче до Отця.
В самій людині є боротьба. Все виходить з серця.
Великий Піст – це час сприятливий.
Моє серце – це місце де хоче замешкати Бог. Це місце, яке я сам не знаю.

Відкрите Серце Ісуса відкриває нам наше серце.
Як часто ми байдужі до Таємниці Серця Ісуса.

Церква створена в лоні Марії: коли Марія каже так. Син Божий – втілений у лоні.
Зіслання Святого Духа – щоб Євангеліє було проголошено всіма мовами.

Коли я комунікую – відповідаю глибоко за своє слово.
Сказати слово – це вже дія, і воно має наслідки.

Бог створив мову, щоб було проголошено Добро – блага вістка, Євангеліє.
З людського серця виходить прогрес або регрес, розвиток або війна. До завдання, яке ставить Церква – ставимось байдуже чи відповідально?

Байдужість – це гріх. Це відповідальність.
Чи ми проголошуємо Євангеліє всіма мовами?

Чи ми в якомусь моменті як Церква не сказали: все зроблено, «моя хата скраю – я нічого не знаю»
Наслідок байдужості – ростуть наслідки зла.
Не лякатися іти на глибину

Те, що зараз відбувається з нами – захист підставових Божих дарів, отриманих від Бога.

І я їх захищаю, навіть коштом життя.

Гідність людини, до якої невідʼємно належить дар свободи. Якщо Бог дав гідність і свободу, то ми маємо її захищати, бо вона є даром Божим.
Бог виявляє свою найбільшу потугу, своє Милосердя через прощення гріхів – це всемогутність Бога над людським серцем.

Притча про пшеницю і кукіль – від початку війни
І на добрих людей спадає війна. Не треба шукати за які гріхи війна.
Не нам розплітати заплетені корені. Тільки Бог знає серце людини.
Бог має силу навертати.
Суддя є один Бог.
Ми маємо займатися тим, що маємо від Бога – добрим зерном. Якщо ми забираємось до роботи, яку нам Господь не призначив, то що ми робимо? Власними зусиллями виконуємо підступ диявола. Диявол підступний і безсильний – він не може нічого створити.

Перше – це покора. Друге – дати себе як дар служити Богові і людям. Це починає діяти через послух. Найбільша заповідь: слухай!

Коли диявол зустрічається з людиною покірною, яка слухає, служить – він це розцінює як людину непридатну. Так він знехтував Марією.
Марії вистачить бути покірною слугинею.

«Нехай буде воля твоя!», – це Ісус казав у Гетсиманському саду.
І походження, і кінець світу належить Єдиному Творцеві.
Царство Боже прийде, хочемо ми, чи ні. Питання – чи будемо байдужими?

Якщо долучаємось до того, що Бог діє у наших серцях, не маємо сумніватися. Бог будує мир.
Захищати Божі дари.
Майбутнє – дар миру, який принесе Ісус Христос, який вдруге прийде на землю.

Причиною вторгнення сусідів – є Божі дари, які вони у нас бачать. Їхнє спотворене християнство рухне, коли вони побачать свободу і гідність.

Дар статі – дар від Бога, як і дар батьків, дар мови.

Всіма мовами світу маємо Євангелізувати.

Перший дар миру, який приніс Христос.

Всі страждання приносять плід у своєму часі.
Пошук псевдо розвитку і багатства причина війни.
Безнадія вбиває. На безнадію маємо один засіб – Євангелізацію

Для довідки:
«Gaudium et Spes» («Радість і надія») — це Пастирська конституція ІІ Ватиканського собору, прийнята 7 грудня 1965 року, що визначає діалог Католицької Церкви із сучасним світом. Документ аналізує актуальні питання — сім’ю, культуру, економіку, політику та мир — з позицій християнської етики, підкреслюючи гідність людини