Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, Бо вчинив мені велике Сильний, і святе Ім’я Його, І милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, Скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, Голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, згадавши милосердя, Як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
