Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 58.
Як це: бути вбогим духом
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Капітуляція. Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю.

Чи є життя, куди я впускаю Бога, чи є – куди не впускаю?

Євангеліє- це не наука. Євангеліє випливає з Буття.
Це є буттям.

Підхід Ісуса: іди за Мною і досвідч. Воно накеровано не на мислення, а на переживання.

Цей принцип визволяє. Коли людина не почуває себе достатньо розвинутою, порівнює себе з іншими – де тут Бог?
Але коли я капітулюю: Боже, чи ти хочеш? І я розпізнаю, що Він хоче – приймаю Його пропозицію і роблю, що Він хоче.

Покликання з позиції убогості.

Яка різниця: навчений – не навчений? Бог покликав, а я пішов!

Обітниця Ісуса підтверджується тут, за життя!
Тут перевіряється, чи принцип працює: блаженні вбогі духом.
Обітниця і принцип дієвий – на цьому принципі будується основа щасливого життя.
Царство Небесне – я створений жити щасливим життям.

Горе – наслідок того, що людина не входить у простір, який впроваджує людину у Царство Небесне.

Людина Богом створена і запрошена до Царства Небесного, однак вона відвернулася. Ісус пропонує принцип вбогості, як повернення до Царства Божого.

Дуже важливо у духовному житті відкласти знання інтелектуальні.
1 крок у 12-ти кроковиї програмах: ми признали своє безсилля, перед проблемою, яка опанувала нас.

Як тільки я починаю керувати своїм життям – воно стає некерованим.

Принцип підлеглість Богові.
Чи ти можеш себе назвати людиною, яка стоїть перед Богом убогою?

Аспект служіння: я постійно служу – кому? Що я вибудовую?
Людина постійно комусь чи чомусь служить. Їй може лише здаватися що вона панує, але насправді- кому вона підлягає у цьому пануванні?
Можна служити або Богові, або темній силі, як принципу руйнування.

Людина капітулює, коли їй погано.
Коли людина капітулює- наскільки вона свідомо це робить?
Ісусова молитва або фраза із Святого Писання допомагає капітулювати.
Ісусові всі поклоняються у світі.

Людина може бути лише зламана, і покорена. Друга частина цього принципу- є Бог, і Він Джерело. Якщо я не знаю – то Він знає.
Чи я живу цим принципом?

Коли я використовую цей принцип – допомога приходить.
Коли я живу зі своїми планами – я не убогий. Чи я узгоджую своє життя з Богом?
Смирення веде до відкритості.
«Ось я слугиня Господня», – свідомий момент.
Зроблю все те, що я бачу від Бога. Марія вбога.

Конфлікт – це добре. Коли хтось має на мене план – відбувається внутрішній конфлікт, що мене хочуть використати.
Коли починається внутрішній конфлікт- потрібно стати вбогим і впустити Бога.
Коли є подія , стаю перед Господом: у руки твої передаю Дух мій. Не «крутити» у голові.

Бути підлеглим волі Отця.

Як розпізнати що є добром? Як сказати ні?
Розпізнавання: Господи, що ти хочеш?
Чому важливо називати відчуття, почуття: коли стаю перед Господом, приходить звільнення, приходить сила.

Позиція вбогості: «Господи, промовляй! Слуга твій слухає!»
Медитація, молитва – я іду на особливу зустріч з Джерелом бутття.

Для чого воно тобі?
Тобі важливо зрозуміти навчання Ісуса?
У кого ти шукаєш відповіді?

Сповідь – капітуляція.

Недостатньо – коли піду до сповіді!
Моє особисте покаяння не достатньо!
Назва сповіді – стати в правді , визнати слабкість, капітулювати і визнати всемогутність Бога.

В Тайні Сповіді відбувається не тільки звільнення, а й наповнення.

Коли я маю план – нема аспекту місії. Яке моє послання? Які мої таланти? Чому я знаходжуся там, де знаходжусь?

Правда і покора – принцип блаженства.
Покора – я приймаю реальність.
Реальність – тільки тоді працює, коли я стаю вбогий духом.
Покора – це слухання. Господи говори….

Рекомендовано до прочитання:
5,6,7 розділ Євангелія від Матея