У людях більше зла чи добра? Як покинути свою «країну рабства»? Я і суспільство – суспільство і «я»
Дискусія на veritas: о. Ігор Селіщев ОР
Де «я» у суспільстві?
Хто кому має служити? І чи має хтось комусь служити?
Чи існує для конкретного «мене» проблема суспільсьтва?
Співвідношення «мене» і суспільства?
Проблема, що особливо чіпляє людей у віці 19-25 років, і було б гірше, якби вони не ставили питання
Чому люди розділяють я і суспільство? Суспільство ставить мені вимоги:
- Не дає мені спокійно жити
- Починає втручатися у спосіб мого життя
- Не заважайте мені жити
- Не вчіть мене жити
- Ви мусите задовольняти мої потреби, бо я маю права, а ви маєте обов’язок їх реалізувати
Чи так це?
Я маю певні базові потреби, прагнення , я маю покликання, Бог хоче мені його показати. Ці прагнення треба очищати, дивитись на що вони скеровані, щоб жити із суспільством у мирі
Суспільство різне, треба навчитися жити у парадоксі: я не є ідентичний суспільству, однак суспільство складається з таких «я»
Моя хата скраю – нічого не знаю?
Чи я вважаю, що у людині більше добра, чи більше зла?
Кожен з нас вважає, що люди добрі, або погані більш, ніж добрі. Більшість суспільства вважає, що люди небезпечні?
Якщо я християнин і так вважаю?
Кожна людина створена доброю!
З таким баченням світу набагато легше жити
Часами негативний або трагічний досвід, особливо у дитинстві, формує бачення світу про те, що світ і люди в ньому погані. Якщо я християнин, я маю подивитись, як я насправді дивлюсь на людей?
Чи це не вузький спосіб бачення світу?
Чому люди ведуть війни? І до чого тут бачення світу у «темних тонах»?
Коли важко визнати помилки? Що це показує? Як страх заважає жити?
Бог створив все добре (Кн. Буття) – якщо це буду мати в голові, буду шукати у ситуаціях і в людях добре.
Коли варто покидати своє суспільство?
Зло – ЦЕ ПОМИЛКА! ВОНО НЕ ІСНУВАТИМЕ ВІЧНО!
БУТИ ЗНАКОМ ДЛЯ ІНШИХ, ЩОБ ВОНИ МОГЛИ ПОКИНУТИ ЗЛО. НАСКІЛЬКИ БАГАТО ТУТ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МЕНЕ, НАСКІЛЬКИ Я ПРИЙМАЮ РЕАЛЬНІСТЬ, І НАСКІЛЬКИ Є БОЖОЇ ЛЮБОВІ У МЕНІ
Невіруючі тут беззахисні…
Бог є любов – коли ти з Богом, не страшно…
ТРЕБА БУТИ РЕАЛІСТОМ, АЛЕ НОСИТИ ЛЮБОВ У СОБІ. Пам’ятати, що зло має тимчасовий характер, і любов переможе
Завжди залишай шанс іншим.
Що ж робити? Любити як я можу у цій ситуації, щоб міг любити ближніх – любити себе. Господь нас поставив разом, щоб ми будували Царство Небесне
