Важливі речі, дуже важливі речі…
Найважливішим є те, що не є РІЧЧЮ.
Проповідь: диякон Юрій Голотюк у Парафії святого Станіслава, єпископа і мученика
м. Городок, Хмельницька обл.
Уявіть, що ви дома розпочали генеральне прибирання, у вас все розкидано, і раптом: дзвінок у двері, і там стоїть, допустимо, ваша кума, святково вбрана, і каже: «Я прийшла в гості!»
Що ви скажете цій кумі?
– Я не готовий, не готова! Мені треба все привести до порядку, переодягнутися, щоб все почати святкувати
Так само неочікувано може прийти Син Чоловічий – Господь Христос.
Ніби ми і знаємо, що цей прихід має бути, але чи ми готові до нього?
Господь не говорить про якусь велику грішність люду, а про щось банальне, що і ми робимо: «їли й пили, одружувались і виходили заміж…» – це робимо і ми. Одружуємось, ходимо на роботу, виконуємо щоденні обов’язки.. То хіба це гріх?
Ні! Господь не на цьому наголошує.
Ці люди лише це зробили сенсом свого життя: їжу, пиття, роботу – а це проблема.
Ми часто зітхаємо у своєму житті: чому так? Що нам з цим робити?
Ми не дуже відрізняємось від людей, які жили перед потопом: живемо у гонитві, нехтуючи втратою любові до ближнього..
Світ говорить: від життя потрібно брати все. Але чи так це?
Потрібно брати тільки те, що нам пропонує Бог.
Є речі важливі, є дуже важливі, але найважливіше те, що не є річчю.
Християнство веде нас до джерела.
Рука є продовженням серця. Якщо у серці є любов, то руки даватимуть з Любов’ю.
