16 липня, коли у Мукачівській греко-католицькій єпархії відзначають свято Мукачівської ікони Божої Матері, під час Урочистої Божественної літургії відбулась Єпископська хіротонія Теодора Мацапули, єпископа Мукачівської Греко-католицької єпархії
«Робити все з Марією, через Марію і для Марії» – гасло владики Теодора, яким він поділився під час промови.
Для довідки:
У середу, 8 травня 2024 року, Папа Франциск призначив нового єпархіального єпископа для Мукачівської греко-католицької єпархії. Ним став отець Теодор Мацапула, ВС, синкел у справах монашества МГКЄ.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Теодор Мацапула (хресне ім’я Андрій) народився 21 серпня 1981 року в селі Крилос Івано-Франківської області. У 2001 році вступив до новіціяту Згромадження Воплоченого Слова, продовжив навчання в Міжнародній семінарії Сан-Віталіано в Сеньї та в Центрі вищих студій святого Бруно Єпископа (2002–2008). 25 серпня 2007 року склав вічні обіти, а 10 лютого 2008 року був висвячений на священника та розпочав свою місіонерську діяльність для греко-католиків Сибіру та на Далекому Сході. У 2013 році отець Теодор приїхав в Україну для служіння на Закарпатті. З 2013 по 2019 роки виконував уряд провінційного настоятеля Згромадження Воплоченого Слова в Україні.
АРХІЄРЕЙСЬКА ХІРОТОНІЯ
Через єпископське свячення уділяється вся повнота Таїнства Священства. Висвячення робить єпископа законним наступником апостолів і членом Колегії єпископів, тому разом з Папою та іншими єпископами він має дбати про всі Церкви, а також отримує владу навчати, освячувати і управляти. Знаком того, що єпископ ніколи не діє сам від себе, але з’єднаний з Колегією єпископів є те, що єпископа мають висвячувати принаймні три інші єпископи. Святителями владики Теодора стали
• головний святитель – Високопреосвященний владика ВОЛОДИМИР (Війтишин), архієпископ і митрополит Івано-Франківський;
• другий святитель – Високопреосвященний владика ЙОНА (Максім), архієпископ і митрополит Пряшівський;
• третій святитель – Преосвященний владика НІЛ (Лущак), теперішній Апостольський адміністратор МГКЄ.
Єпископ, якому довірено місцеву Церкву, є видимим началом і основою єдності цієї Церкви. Як Христовий намісник, він здійснює над своєю Церквою пастирську владу з допомогою священників та дияконів.
