Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 46. Служити, а не володіти
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Споживацтво – це симптом внутрішньої пустоти.
Чим глибше людина у стосунках з Богом – тим більше вона споживає
Почути відповіді: хто я? Як мені жити?
Коли людина не має відповіді на питання: хто я? Як мені жити?
Скільки би людина в себе не запихала – неспокійне серце людини, поки не спочине в Бозі
Чим ближче людина до стосунків з Богом – тим менше вона споживає.
Питання ідентичності: як я себе переживаю?
Бог каже відкрий свої вуста – і я їх наповню.
Слово є їжею.
Не хлібом самим житиме людина.
Коли чую слово, яке говорить Бог до мене – моє серце заспокоюється.
Коли в молитві закриємо очі і слухаємо, що Господь говорить що нас – коли це чую, то заспокоюсь.
Чую: хто я і як мені бути.
Нас виховують навпаки.
Коли я не знаю хто я – потрібно робити.
Це зосередженість на тому, щоб мати.
Ів Павло ІІ говорив: «Поки ти не знаєш що значить бути, ти не будеш знати що значить мати»
Хто я?
В якому стані моє серце? Що говорить до мене голос? Чи він до мене говорить?
Коли я не знаю хто я – тоді до мене говорить лукавий.
Споживання як зловживання.
Спокуси.
Пропозиція на реалізацію своєї місії
Я маю потребу дати відповідь собі на питання: хто я?
Коли не маю відповіді – пропозиція від лукавого: споживати і володіти.
Речі можна лише споживати. Можна і нагромаджувати щоб цим володіти: речами, людьми.
Багато зосередженості на собі як нарцисизм.
Що я шукаю? Слави?
Коли людина не сформована, коли не розуміє своєї місії, приходить диявол і пропонує володіти: майном, людьми, і тебе будуть славити.
Ким була передана влада дияволу? Звідки у нього влада передати славу людині?
Людина може навіть не усвідомлювати, що вона поклоняється дияволу.
Що значить поклонитися?
Ти – авторитет.
Людина звертається до Творця, джерела влади і сили.
Це зрозуміння хто я. Я не є джерелом життя.
Ісус, коли втілюються, – стає у позиції людини. Народжується як мала дитина.
Впокорюється. Шукає відповіді. Максимально реалізує.
Коли приходить велике страждання – ми проходимо цю боротьбу.
Кому ми поклоняємося? Хто наш авторитет?
Коли люди Богові не поклоняються – поклоняються дияволу.
Тоді вони дають йому владу на володіння.
Якщо я не дам, щоб Бог володів над тим, над чим володію я – то передаю володіння дияволу.
Кому поклоняєшся? Хто твій авторитет ?
Кожну мить ми вибираємо.
Божественний спосіб життя – взаємне обдаровування.
Коли поклоняюся Богові – Він упокорюється.
Мене виводить на рівень єдності з Ним – партнерський стосунок.
Коли я зрозумію хто я, і яка в мене влада, яка в мене слава – не захочеться мати інше, бо воно в мене вже є.
Пропозиція диявола – володіти. Пропозиція Бога – взаємообдаровування.
Щоб взаємообдаровувати – я маю знати хто я.
Життя – це служіння, а не слава.
Я прославлений у тому сенсі, що стільки слави, скільки мені дав Бог , жодна людська спільнота чи істота не може мені дати більшого.
Ідентичність улюбленого Божого.
В хрещенні усиновлення нас відбувається повнота, яку Бог дає кожній людині, яка потім розкривається.
Зерно має потенцію – щоб принесло плід, має померти.
Кожна людина має потенцію розкрити людині: хто вона.
Одна з основних спокус диявола: обезцінює, зваблює. У моменті коли він це робить, коли людина не чує і не знає правди.
Відкрити ідентичність воїна Божого – стати на захист цінностей.
Крапка від Ісуса: будеш поклонятися Господеві , і Йому одному служитимеш. Переконання як пізнання.
Коли хтось зваблюєтеся владою – не знає своєї місії.
