Історія покликання на Veritas: “…батько взяв мене на руки і сказав: «Мати Божа, це – мій син! Я подарую Тобі Його! Нехай він буде священником для Ісуса”
Моє покликання – це велике диво.
Воно розпочалося з моїх батьків
Перед тим, як потрапити на Закарпаття, о. Йозеф Трунк вже 2 роки служив капеланом та 6 років парохом у Німеччині.
Мав сильне бажання більше служити та допомагати бідним та потребуючим.
Тоді він з одним із друзів вирішив, що поїдуть на місію до Казахстану Одного разу, перебуваючи у Словаччині, почув про Україну. Його серце було відкритим на це натхнення, і так патер Йозеф приїхав на Закарпаття, відклавши інші плани.
Спочатку це мало бути служіння на три роки, однак священник зараз тут уже більше 28 років. «Поїдь на Україну, побачиш, як там люди живуть, і зрозумієш, що Бог хоче», – таким був вирішальний аргумент на користь тієї поїздки
Історія покликання о. Йозефа розпочалася з його батьків. Батько патера Йозефа провів кілька років у полоні. Одного разу, уже у глибокій старості, він поділився з сином: «Найбільший біль у моєму серці спричинила не війна, і не полон, а те, що не міг стати священником».
Батько пообіцяв Діві Марії, що один з його синів стане священником. І тут є дивовижна історія, пов’язана із Падре Піо , порятунком новонародженого Йозефа після пожежі та посвятою його Матері Божій: «Я Тобі дарую мого сина, зроби його священником для Ісуса».
Патер Йозеф каже: «Це – початок мого покликання». До того, як стати священником, отець 6 років пропрацював на залізниці. Одного разу молився у великій базиліці насамоті і почув: «Будь моїм священником». Це був знак від Бога. Додому їхав з великою радістю і твердим переконанням, як хоче продовжувати своє життя.
На Закарпаття отець приїхав у грудні 1994 року перед Різдвом і досі служить тут у парафіях. Вивчив українську мову.
Зізнається: «Якщо я хочу любити народ, я мушу говорити з ними».
Цитати:
Що я можу робити, щоб дати людям потіху у цей час?
Бог хоче нам щось сказати з цією війною. Великий приклад дає Фатіма. Бог допомагає, але ми мусимо навернутися. Бог не залишить нас. Навернення – це рух, який триває до кінця життя.
Допомагаймо там, де можемо допомагати.
Але цей час хоче сказати дещо більше.
Що означає «любов»? Бог є любов!
Кожна людина має покликання до спасіння.
Любити – це означає, що я починаю любити, не чекаю, щоб любили мене
